ПРИРОДА I НАСЕЛЕННЯ НАЙДАВНІШОЇ ІНДІЇ
Богом неба був Варуна. Щоранку на колісниці, запряженій зо¬лотистими кіньми, виїжджав на небо бог сонця Сур'я. Царем над мертвими був похмурий бог Яма. Але найбільше поважали арії бога вогню Агні. Це ім’я близьке до російського слова «огонь» та українського “вогонь”.Жерці висікали священний вогонь і розпалювали вогнище. Вогню приноси¬ли жертви: лили на вогнище олію, мо¬локо, спалювали м'ясо тварин, співаю¬чи при цьому молитви і заклинання.
Пізніше релігія в індійців переміни¬лася, на зміну старим богам прийшли нові. Тепер головними богами стали Брахма, Шіва і Вішну. їх зображували з багатьма руками і обличчями. Земним втіленням бога Вішну вважався Крішна у подобі людській. Богиня краси і ко¬хання звалася Лакшмі.
Індійці вважали священними бага¬тьох тварин — корів, мавп, слонів. Во¬ни їх не вбивали і не їли.
Річка Ганг вважалася в індійців священною, вони вірили, що її вода змиває всі гріхи. Мертвих спалювали на вогнищі, а попіл висипали у Ганг. Коли помирав чоловік, його дружина мусила добровільно зійти на вогнище і згоріти.
ВАРНИ В ІНДІЇ. Увесь індійський народ ділився на чотири групи — варни, або касти. За легендою, на варни розділив людей бог Брахма, і він же визначив заняття, права та обов'язки кожної варни. Із своїх губ Брахма створив жерців-брахманів. Тому тільки брахмани можуть говорити від імені бога, їхній обов'язок — ви¬вчати священні книги та приносити жертви богам.
Із своїх рук Брахма створив воїнів-кшатріїв. їхній обов'язок — захищати людей від ворогів та управляти державою. Найго¬ловніший воїн — цар.
Зі своїх стегон Брахма створив вайшья — селян, купців і ремісників.
Ці три варни називалися «варни двічі народжених», бо лише вони справляли особливий обряд у день повноліття, який вважався другим народженням людини.
Четверта варна — це шудри (слу¬ги), яких Брахма створив зі своїх ніг. Вони мусили прислужувати людям із трьох вищих варн. Шудрами були поневолені арійцями темношкірі мешканці Індії.
Була ще п'ята група індійців — «недоторкані», які не належали до жодної з варн. Це були найнещасніші і знедолені люди в усій Індії. Недоторкані не мали права жити в селищах. Одяг вони носи¬ли тільки після померлих, а прикраси — ли¬ше залізні, їжу їм давали в розбитому посуді. Вони виконували найбруднішу і неприємну роботу: наприклад, прибирали нечистоти, обдирали шкури з убитих тварин. Індійці з вищих варн боялися навіть доторкнутися до цих людей, щоб не осквернити себе.
Усе життя людина належала до тієї варни, в якій вона народилася. Перейти з однієї варни до іншої було неможливо.
ВІРА В ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДУШІ. Старо¬давні індійці вірили, що після смерті люди¬ни її душа переселяється в інше тіло. Якщо людина виконувала встановлені правила та закони: не вбивала, не крала, шанувала батьків,— то її душа відродиться після смерті в тілі жерця-брахмана або потрапить у рай. Але якщо лю¬дина грішила, то після смерті її душа переселиться у тіло недо¬торканого або якоїсь тварини чи стане травою при дорозі, яку всі топчуть. Таким чином, своєю по¬ведінкою за життя людина сама собі готувала май¬бутню, після смерті, долю.
ІНДІЙСЬКІ ЙОГИ. В усьому світі відомі індійські йоги. Йогами ставали вже немолоді брахмани. Вони йшли до лісу й оселялися на самоті, далеко від людей. Там вони молили¬ся, їли корінці та плоди дерев, пили дже¬рельну воду, виконували фізичні вправи, корисні для здоров'я. Люди вважали йогів чарівниками і шанували їх.
PITA - УНІВЕРСАЛЬНИЙ ЗАКОН ВСЕСВІТУ. Стародавні індійці вважали, що життя людей, природи, всесвіту підкоряється одному спільному для всіх закону. Цей закон вони називали Рітою. У священній книзі «Рігведа» ска¬зано: «Весь всесвіт засновано на Ріті, він рухається згідно з Рітою. Ріта — це закон, якому мусять підкорятись усі — боги і люди».