Республіка Зімбабве
Хоча частка сільськогосподарської продукції оцінюється всього в 1/8 ВВП, сільське господарство є життєво важливою галуззю економіки. Це - основне заняття населення країни, де переважають дрібні селянські господарства. Воно забезпечує продуктами харчування городян, сировиною - деякі важливі галузі промисловості і вирощує експортні культури, які приносять країні 2/5 від загальних надходжень іноземної валюти.
Зімбабве забезпечує свої внутрішні потреби у багатьох видах продовольства. Основна продовольча культура - кукурудза. Інші важливі культури - просо і сорго.
Найважливішими товарними культурами є тютюн (дає половину всіх надходжень від експорту сільськогосподарської продукції), бавовна (не тільки йде на експорт, але й переробляється на місцевих підприємствах текстильної промисловості), цукрова тростина (використовується для виробництва цукру для внутрішнього споживання і на експорт) і троянди, які експортуються в Європу.
У врожайні роки головною статтею сільськогосподарського експорту є кукурудза. Вирощують також арахіс, соєві боби, ячмінь, маніок, картоплю, різні овочі і фрукти, переважно банани й апельсини, каву арабіку і чай.
Високо розвинуте м'ясне і молочне тваринництво. Худобу розводять переважно у найпосушливіших районах на південному заході країни.
У 1990-тих роках близько 65% всієї сільськогосподарської продукції і 78% зерна вироблялося в товарних фермерських господарствах.
Лісове господарство і рибальство
Лісове господарство і рибальство не є важливими джерелами державних доходів. У саванних рідколіссях, які належать общинам, селяни вирубують дерева для полів, на паливо і будівельний матеріал.
Більша частина деревини, що використовується в сучасному секторі економіки, надходить з плантацій для вирощування сосни та евкаліпта. У північно-західних районах Зімбабве ведеться промислова заготівля тікового дерева.У внутрішніх водоймищах країни водиться чимало риби, але лише у народу тонга, який проживає в долині р.Замбезі, риба переважає у харчовому раціоні. Товарний промисел риби обмежений водосховищем Каріба.
Гірничовидобувна промисловість
Надра Зімбабве багаті на корисні копалини, їх добування приносить істотний доход.
Хоча на частку гірничовидобувної галузі припадає лише 2% ВВП, вона забезпечує необхідною сировиною деякі інші галузі промисловості, а добуті корисні копалини, переважно у вигляді продукції первинної переробки, забезпечують третину експортних надходжень.
Основні статті експорту мінеральної сировини (частка у вартості в 1997 р.): золото - 50%, азбест - 13%, нікель - 12%, кам'яне вугілля - 12%, хром - 2%, мідь - 2%, залізняк - 1%, а також кобальт, срібло, олово, коштовні камені, вапняк і т.д.
Родовища платини в районі Хартлі, за 50 км на захід від Хараре, є найбагатшими у світі за межами ПАР.
Азбест у великих кількостях видобувається в районі Звішаване.
Завдяки великим запасам кам'яного вугілля на північному заході в Хванге забезпечуються дешевим паливом теплові електростанції і коксованим вугіллям місцеві металургійні підприємства.
Вапняк і фосфорит добуються для потреб місцевої промисловості.
Обробна промисловість.