Хорватія
Структура економіки демонструє різноманітність галузей: сільське господарство становить 10 %, промислове виробництво - 30 %, надання послуг - 60 %. Хорватія має хорошу основу, щоб розвивати конкурентноспроможні позиції серед інших центральноєвропейських держав, завдяки її географічному положенню і значним запасам природних ресурсів. Важливе місце займає туристична галузь: різноманітність, краса і близькість хорватських туристичних центрів до Європи - гарантія постійного збільшення кількості відвідувачів.
Мета хорватської економічної політики - консолідація результатів стабілізації, досягнутих до цього часу; створення сприятливих умов для подальшого стабільного зростання економіки. У цьому відношенні нове законодавство щодо банків було прийняте наприкінці 1998 року. Воно регулює банківську систему і дає більше повноважень Хорватському Національному Банку. Законодавство щодо митних вільних зон покликане також дати хороші результати. Одна із стратегічних цілей уряду в нинішній ситуації - увійти до Світової організації торгівлі.
Крім того, Хорватія прагне стати членом CEFTA і підписати контракт про співробітництво з Європейським Союзом.
Значний інтерес становить хорватська стабілізаційна програма 1994 року. Її автори насамперед розрізнили оперативні антиінфляційні заходи і стратегічні завдання стабілізації грошової системи. Як оперативні засоби використовувалися регулювання обмінного курсу, політика доходів, монетарні заходи. Засобами тривалої дезінфляції визначалися приватизація та демонополізація, реструктуризації банківської системи, скорочення бюджетного дефіциту. Слід відзначити активне регулювання діяльності банківського сектора як інструмент антиінфляційної політики. Наприкінці 1994 р., після зниження облікової ставки національного банку до 14%, ставки комерційних банків залишилися на рівні понад 50%. Терміново було введено спеціальний податок на доходи, отримані банками внаслідок перевищення облікової ставки національного банку. Якщо перевищення становило більше 3 пунктів, податок становив 80%. Завдяки вжитим заходам протягом місяця процентні ставки комерційних банків зменшилися до 23%, а за півроку - до 15,2%. Як засвідчує досвід, така стратегія скорочення інфляції була успішною, хоча і мала певний негативний вплив на економічну динаміку.
Робоча сила
1,63 мільйона людей. З них у промисловості, в тому числі гірничовидобувній, - 31,1 %, і сільському господарстві - 4,3 %, державних службовців (включаючи працівників освіти та охорони здоров'я) - 19,1 %, в інших сферах - 45,5 %.
Провідні галузі промисловостіХімічна і пластмасова, станки, металургійна, електроніка, чавуноливарна, алюмінієва, паперова, деревообробна, будівельна, текстильна, кораблебудівна, нафтова, харчова, виноробна, туризм.
Індустрія Хорватії.
Індустрія - головна галузь країни. Ще у ХІХ столітті тут з'являються перші компанії та підприємства. Виробляли скло, цемент, цеглу. Але харчова та текстильна промисловість все ж більше розвинуті у Хорватії. Після Другої світової війни починають дуже активно розвиватися хімічна, кораблебудівна, електрична індустрія та металургія. Енергетика залежить від нафти та природного газу (північна частина Хорватії), водних ресурсів (узбережжя Адріатичного моря), проте зараз ці галузі у стадії спаду. Шахти закриті, працюють лише окремі (в Істрії, поблизу Раша). Нафта нині видобувається (в малих обсягах) у Стужечі, Бенічанчі, Шандровасі та Делетовську, хоча з 1956 року природний газ почали качати у дуже великій кількості, цьому сприяло будівництво трубопроводів (у районі Ліки, поблизу Ліповіані, Загреба та на острові Крк).
Металургія та інженерна індустрія найбільше розвинуті у Загребі, Славонському Броді, Осієку, Беловарі, Карловачі, Пулі, Рієці, Задарі та Спліті.
Текстильна промисловість розвинута у Загребі, Хорватському Загор'ї, Чаковечі.
Харчова промисловість добре розвинута на всій території Хорватії.
Кораблебудівна промисловість: великі верфі розташовані у містах Пула, Рієка, Трагіч та Спліт.
Взуттєва - друга дуже важлива галузь. Міста, де розташовані найбільші фабрики: Загреб, Карловач, Спліт та Копрівниця.