ПЕРУ. ЕКОНОМІЧНА І ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

До кінця XVIII ст. в Андах ще залишалися можливості для ведення політичної боротьби за відродження індіанської цивілізації.Однак прийнята в 1780 р. спроба досягнення незалежності завершилася трагічно. Повстання очолив Хосе Габріель Кондорканкі, що прийняв царське ім’я Тупак Амару II, і який дійсно був прямим нещадком і страченого в 1572 р. Тупак Амару I. З розгромом повстання Кондорканкі інкська історична традиція обірвалася. Більшість індіанських аристократів Куско, було вислано в Іспанию або вбито. Індіанська еліта в провінціях втратила свій статус.

Незалежність і Республіка. 28 липня 1821 р. Сан Мартіном була проголошена Республіка Перу. Однак остаточно країна добилася незалежності лише після разгрому іспанських військ при Хуніні і Аякучо в 1824 р. Гостра боротьба між консерваторами, що виступали захисниками феодальних порядків, і лібералами, які вимагали проведення буржуазних реформ, стала причиною політичної нестабільності в країні на протязі XIX ст. В Тихоокеанскій війні 1864-1866 рр. Перу при підтримці інших латиноамериканських країн успішно відстояло свій суверенітет від зазіхань Іспанії. В результаті Тихоокеанської війни 1879-1884 рр (т.з. Селітряна війна) проти Чилі, Перу втратив багаті на селіту провінції Тарапака, Такна, і Аріка (Такна була повернена Перу в 1929 р.). Поразка посилила залежність країни від іноземних держав. Ключові позиції в її економіці захопила Великобританія.

На початку 20-х років XX ст. розгорнувся робітничий рух. До влади прийшов А.Б. Легія, який встановив в 1919-1930 рр. режим особистої влади. В період його правління посилилось проникнення в Перу іноземного капіталу, головним чином монополій США.

Уряд М.Прадо (1939-1945 рр.) під тиском антифашиського руху пішов на часкову демократизацію політичного режиму.

Уряд Х.Л. Бустаманте (1945-1948 рр.) розширив громадянські свободи, посилив держсектор економіки.

В 1948 р. в результаті військового перевороту була встановлена диктатура генерала М.Одрії, що що проводив політику терору і репресій проти прогресивних сил країни. Виступ народних мас примусив Одрію піти на проведення президентських виборів в 1956 р.

М.Прадо, що прийшов до влади (1956-1962 рр.) відновив громадянські свободи. В 1963 р. до влади приходить архітектор Ф.Б.Террі, який був скинутий в результаті військового перевороту в жовтні 1968 р. і був утворений уряд патріотично налаштованих військових на чолі з Х.Веласко Альварадо. В період його правління (до 1975 р.) були проведені реформи по націоналізації нафтової та рибної промисловості, а також проведені реформи в системі освіти і сільському господарстві.

Завершенням революційного правління був військовий переворот 29 серпня 1975 р. під керівництвом Ф.Моралеса Бермудеса, який правив країною до 1980 р. В результаті демократичних виборів до влади приходить Ф.Белаунде Террі, який до кінця свого правління так і не зміг подолати економічну кризу в країні.

З 1985 р. при уряді А.Г.Переса, загострюється економічна криза. Період його правління характеризується міжнародною економічною і фінансовою ізоляцією. Зовнішній борг країни склав 14 млрд. дол.

28 липня 1990 р. інженер Альберто Кенйо Фухіморі, приходить до влади після другого туру виборів, в якому перемагає відомого письменника, кандидата від партії демократів Маріо Варгаса Льоси. Правління Фухіморі характеризується боротьбою проти тероризму, що посилився в роки правління Гарсія, відновленням Перу в міжнародному валютному фонді, покращенням рівня життя, а також зростанням виробництва і експорту.

В 1995 р. Альберто Фухіморі був переобраний президентом Республіки на період 1995-2000 рр. Нові вибори відбулися 9 квітня 2000 року.

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.

Перу – держава на заході Південної америки.

Географічні координати

10 градусів Південної широти.