Херсон (Херсонська область)

зрошувальні системи — Ка¬ховському, Чаплинському, Ска-довському, Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол.; переваж¬на більшість — у галузях ма¬теріального вироби.: у пром-сті — 25 %, с. г.— 28,3 %. У не¬виробничій сфері зайнято мен¬ше 25 % трудових ресурсів області. Заг. рівень забезпече¬ності трудовими ресурсами не¬достатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї Східно-Європейської плат¬форми. Кристалічний фунда¬мент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн. вона складається з па¬леогенових карбонатних та гли¬нистих порід, які місцями від-слонюються у річкових доли¬нах, далі на Пд. під ними заля¬гають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відклади. Верхній шар осадочного чохла склада¬ється з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської монокліналі. Серед антропогенових найпоширені¬шими є породи лесової форма¬ції. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновіко¬вих терас. Значну площу за¬ймають піски 1-ї надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського вдсх. Область розташована в ме¬жах Причорноморської низови¬ни, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня — слабохвиляста рівнина, полого нахилена в пд. напрямі. Абсолютні висоти ко¬ливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського м. і зат. Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На Пд. і особливо на Пд. Сх. рівнин¬ність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глиб. їх врізу досягає 10— 15 м). Поди займають бл. 20 % тер. області, їх глиб. 6—8 м (подекуди — до 15 м), пл. 0,2— 1 км2 (бувають поди до 120 км2: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніп¬ра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами вис. 8—15 м. Берегова лінія порізана мілко¬водними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька, Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш — Азов¬ського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут, Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин облас¬ті найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське родовище). Ви¬явлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і гря¬зі мають лік. властивості.Клімат X. о. помірно континен¬тальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — 300—410 мм, пере¬важна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніго¬вий покрив нестійкий. Се¬ред несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бу¬вають на Пд. області. X. о. роз¬ташована у двох агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теп¬лій (пн. частина) і дуже посуш¬ливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометео¬рології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Но¬ва, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро (нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кін¬ська) і утворює т. з. Дніпров¬ські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі — Каховське водо¬сховище. Пересічна густота річ¬кової сітки становить 0,1 км/км 2. Для річок області ха¬рактерне мішане живлення: снігове становить 85—90 %, підземне — 10—15 %. При¬родний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використо¬вують для водопостачання, зро¬шування, риборозведення. Ли¬мани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи півден¬ні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорно¬земами південними солонцюва¬тими, далі на Пд.— каштано¬вими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Ха¬рактерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грун¬ти і солоді подів. У межах Ниж¬ньодніпровських пісків — дер¬нові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На пі¬щаних островах і косах — дер¬нові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плав¬нях Дніпра — торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорномор¬ській (Понтичній) степовій гео¬ботанічній провінції. Характер¬ні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи,заплавні і подо¬ві луки. Природні степи зберег¬лися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребін¬частий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пи¬рію подового з гірчаком і хрі¬ном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дні¬провських плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-ше¬люгові зарості, ксерофітні зла¬ки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, ви¬ноградниками. На узбереж¬жях заток і лиманів зро¬стають солонець європейський трав'янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насаджен¬ня займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різно¬манітний: риб — 182 види, земноводних — 8, плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лиси¬ця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпошире¬ніші куріпка сіра, шуліка чор¬ний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плав¬нях — коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мар¬тин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, са¬зан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бич¬ки, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та ін.X. о. лежить у межах При¬чорноморської середи ьостепової фізико-географічної провінції (пн. частина) та Причорно-морсько-Приазовської сухо-степової фізико-географічної провінції. Переважають се-редньостепові рівнинні та луко-степові низовинні, на Пд.— су-хостепові примор. природно-тер. комплекси з фрагментами солонців і солончаків. Серед сучас. природних і при¬родно-антропогенних процесів, несприятливих для с.-г. ви¬роби.,— ерозія (еродовано 115 тис. га), засолення грунтів, зсуви, дефляція, замулюван¬ня водойм, річищ річок, абра¬зія (щорічно на площі бл. 100 га, особливо на берегах Каховського вдсх.). У боротьбі з негативними процесами засто¬совуються комплексна меліора¬ція, контурне землевпорядку¬вання, створення полезахисних, водоохоронних і протиерозій¬них лісосмуг, залісення пісків, поліпшення луків тощо. У Цюрупинську працює Нижньо¬дніпровська н.-д. станція залі¬сення пісків і виноградарства на пісках.