Сільське господарство світу

У процесі перебудови знаходиться землеволодіння і агровиробництво пост¬соціалістичних країн перехідної економіки. Колишні колгоспи, радгоспи, кому¬ни перетворюються на кооперативи та агрофірми різних типів, поступово розгор¬тається фермерське господарство, особливо в країнах Центральної Європи.

Земельні ресурси найбільших землеробських країн світу, 2004 р.

Таблиця 1

Іншими соціально-економічними чинниками, що визначають розвиток сільсько¬го господарства та агровиробничої сфери в цілому, є рівень його технічної оснаще¬ності, рівень хімізації, рівень впровадження досягнень сільськогосподарської науки.

Основні риси географії землеробства. В наш час у землеробстві використо¬вується 1,5 тис. видів культурних рослин. Сучасний вигляд цієї галузі людської діяльності - результат досвіду кількох тисячоліть, протягом яких землероби окуль¬турювали корисні рослини, виводили їх нові сорти і гібриди. Розширювалися площі і географія вирощування культурних рослин. Основні райони рослинництва повністю збігаються з основними ареалами орних земель та багаторічних насаджень.

У структурі землеробства розрізняють вирощування: зернових (пшениці, рису, кукурудзи, жита, проса, гречки та ін.); технічних (олійних, цукристих, волокни¬стих), коренеплодів (картопля, маніок та ін.), овочевих, баштанних і садових куль¬тур, а також різноманітних субтропічних і тропічних фруктів та рослин, що дають тонізуючі продукти (чай, кава, какао, кола тощо). Найважливішою галуззю земле¬робства є зернове господарство. Під зерновими у світі знаходиться більша частина площ орних земель. Вони - основне джерело рослинних білків у харчуванні. Світо¬ве виробництво зерна в 90-ті роки - в середньому близько 2 млрд тонн на рік: понад 1/4 виробництва припадає на пшеницю, 1/4 - на рис, 1/4 - на кукурудзу і трохи менше 1/4 - на всі інші зернові (ячмінь, жито, просо, чумиза, гаолян, сорго та ін.). Перші 12 найбільших у світі виробників зерна дають 70 % продукції (див. табл. 9).

Основні райони вирощування пшениці зосереджені в Європі та Північній Євразії (Росія, Україна, Казахстан, Франція, ФРН, Італія тощо), Північній Аме¬риці (США, Канада), Азії (Китай, Індія, Туреччина, Пакистан тощо) (мал. 24).

Кукурудзи у світі щорічно збирають близько 500 млн тонн. Найбільшим її виробником е США (2/5 світового збору). Багато кукурудзи збирають Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Франція, Індія. Рису щороку вирощується понад 500 млн тонн: 1/3 його світового виробництва дає Китай, 1/5 - Індія, інші важливі продуценти зосереджені в Південно-Східній та Східній Азії (Індонезія, Бангладеш, В'єтнам, Таїланд, М'янма, Японія та ін.).

Таблиця 2

Виробництво зернових в країнах світу, середній показник за 2000-2003 pp.

КраїнаВсі зерновіПшениця

МЛН.ТТ/1 ЧОЛ.МЛН Т

Весь світ19200,34569

Китай

4000,33100

США 3011,1666

ІНДІЯ1970,2254