Класифікація природних ресурсів. Мінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси

Запаси мінерально-сировинних ресурсів, особливо тих, що знаходяться в над¬рах землі, як уже зазначалося, не безмежні і практично невідновлювані. Прог¬нози на перспективу про можливі запаси мінеральної сировини оцінюються фахівцями досить неоднозначне. Наприклад, для розвинутих країн і країн, що розвиваються, починаючи з 2000 року, запасів вугілля, залізної, марганцевої та хромової руд, фосфатної сировини та калійних солей при споживанні на сучас¬ному рівні має вистачити ще на 100-300 років. Запасів поліметалічних руд, що містять нікель, кобальт, вольфрам, молібден, мідь, свинець, цинк, олово, а та¬кож азбесту, самородної сірки залишається тільки на 30-60 років. Якщо враху¬вати прогнозові запаси, то час повного вичерпання мінеральних ресурсів відсу¬вається на більш тривалий термін.

Родовища корисних копалин, як і природні ресурси взагалі, розміщені до¬сить нерівномірно. Так, США, Канада, Австралія. Китай, Росія володіють найбільшими запасами металевих корисних копалин. У країнах Близького та Середнього Сходу зосереджено понад 1/2 запасів нафти світу. В надрах країн, що розвиваються, знаходиться 90% кобальту, близько 90 % олова, 75 % бокситів. 60 % міді. Багато країн має запаси світового значення одного або кількох видів корисних копалин.

Використання та переробка мінеральних ресурсів призводить до утворення відходів. Вони забруднюють навколишнє середовище, знижують цінність ще не використаних ресурсів.

Раціональне використання мінеральних ресурсів передбачає їх комплексне освоєння, застосування у виробництві енерго- та ресурсозберігаючих технологій, активне впровадження оборотного (або повторного) використання ресурсів. У багатьох економічно розвинутих країнах послідовно реалізується саме така політи¬ка. Найглибшій утилізації (вторинному використанню) підлягають промислові та побутові відходи в Японії, країнах Західної Європи та США. Виробництво з ви¬користанням повторних ресурсів чорних та кольорових металів, паперово-кар¬тонних виробів, будівельних матеріалів, скла та інших дає значну економію мінеральних, біологічних ресурсів та енергії.

Водні ресурси складова частина невичерпних природних ресурсів. Це - во¬ди суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, ґрунтової вологи, снігового покрову), морів, океанів.

Вода - одна з найпоширеніших речовин у природі. На Світовий океан припа¬дає 361 млн км2, або 71 %, загальної площі поверхні Землі. Площа всіх внутрішніх водойм суходолу становить близько 3 % площі земної кулі. Майже 10 % суходолу вкрито льодовиками.

Із загальних запасів води на Землі (1386 км3) 96,5 % припадає на води Світо¬вого океану. Об'єм підземних вод становить понад 23 400 тис. км3, в льодовиках міститься 24 064 тис. км3, в озерах - 176 тис. км9, в болотах - 11,5 тис. км3, в річках - 2,12 тис. км3. Але прісної води тільки 2,5 % усієї води на Землі, до то¬го ж понад 2/3 її законсервовано в льодовиках та сніжниках. Використовується ж тільки 0,0002 % загальних запасів прісних вод. У багатьох районах великі річки та озера знаходяться на порівняно мало освоєних територіях. Наприклад, Амазон¬ка, річки Росії та Канади, що впадають в Північний Льодовитий океан.

Проблема нестачі води в густозаселених регіонах Землі пов'язана також із знач¬ним забрудненням вод річок та озер в результаті господарської діяльності. Брудна вода стає непридатною для пиття, використання в побуті, зрошення сільськогоспо¬дарських земель та використання в промисловості. Процес забруднення вод особли¬во інтенсивно розвивається в останні 20-30 років. До цього проблеми, пов'язані з за¬брудненням вод, мали локальний характер. Можна сказати, що на очах одного по¬коління виникла одна з найбільших проблем людства - проблема води, яка охоп¬лює і ц комплексне використання та охорону.

Один з найбільших споживачів води - сільське господарство. Так, на вирощування 1 т цукрових буряків витрачається 130-160 м3 води, 1 т пшениці - 800-1200, 1 т бавовни-сирцю - 4000-5000, рису - 5000-7000 м3. Багато води споживає промисловість. На виробництво 1 т бавовняної тканини витрачається близько 250 м3 води, 1 т аміаку - близько 1000 м3. До найбільших споживачів води належать також теплові електростанції.

Земельні ресурси - землі, що використовуються або можуть бути використані в різних галузях національної економіки; вид відновлюваних природних ресурсів,що характеризуються територією, якістю ґрунтів, кліматом, рельєфом, гідроло¬гічним режимом, рослинністю тощо. Земельні ресурси - основа розміщення госпо¬дарських об'єктів, головний засіб виробництва в сільському, лісовому та інших гос¬подарствах, де використовується і відіграє роль родючість ґрунтів. Земельний фонд становить 133,9 млн км2, або 26,3 % загальної площі планети Земля. Сільськогоспо¬дарськими землями (включаючи ріллю, луки, пасовища, сади, плантації) зайнято близько 35 %, лісами та чагарниками - понад 30 %, населеними пунктами, про¬мисловістю та транспортом - 3 % земельного фонду світу. У світі нині розорано і об¬робляється 10,8 % загальної площі земельних ресурсів, зайнято луками та пасови¬щами 23,2 %, загальна площа сільськогосподарських угідь становить 34 %. Тенденція зростання кількості населення і зниження землезабезпеченості за¬гострюють необхідність розширення загальної площі сільськогосподарських зе¬мель. За останнє десятиліття їх площа зросла в світі на 360 млн гектарів.