МЕКСИКА
Сільське господарство
Більшість ферм по розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних штатах, у них зосереджена і велика частина інших корисних копалин. Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і лісу в Табаско, Юкатане і Чьяпасе) чи територія (скелясті полонини Західної Сьєрри-Мадре). Мотики і плуги, запряжені буйволами, усе ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, що рідко можуть дозволити собі використовувати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.Товарне сільське господарство найбільш розвинуте і механізоване в районах до півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що виростають в умовах помірного кліматичного пояса, зокрема помідори і дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукровий очерет - на рівнинах, кава - у гірських районах, мексиканське прядиво на Юкатані, а банани, манго, гуайява, папайя й ананаси в ряді інших районів.
У 2004 р. в сільському господарстві Мексики було зайнято 22% працюючих, воно давало 6,1% ВВП, тоді як у 1950 у ньому було зайнято 58% працюючих, і воно дало 22,5% ВВП. Більша частина виробництва зосереджена в приватних товарних фермах чи на ехідос, землях, оброблюваних по традиційній мексиканській системі землеволодіння, відповідно до якої земля є колективною власністю селянської громади.
До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур відносяться фрукти й овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани. Кава в 1990 дало 1,4% експортних надходжень.
Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджено в північно-центральному регіоні, що експортує велике число голів рогатої худоби в США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику рогату худобу породи зебу. Велике значення у тваринництві країни мають також коня, мули, осли, вівці, кози і свині. Обсяг продукції тваринництва, що випускається, відповідає внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, птаху і яйцях, але сухе молоко імпортується.
Рибальство
Комерційна ловля риби добре розвинута уздовж берегів Каліфорнійської і Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. У 2003 р. загальний вилов риби склав 1,6 млн. т. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується. На Південному-Сході – виловлюють креветок і устриць.
Лісове господарство
Ліси Мексики були вирубані на паливо чи для ведення землеробства. З 1940-х років стала здійснюватися програма відновлення лісів шляхом створення національних лісопарків. У 2002 р. виробництво круглого лісу складало 22,2 млн. кубометрів. 70% деревини використовувалося як паливо. По обсягам виробництва і цінності сосна перевершувала майже в 10 разів всі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустик, в основному на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чіклі із саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля.
Корисні копалини і гірничодобувна промисловість
Мексика є одним з основних світових виробників срібла (2536 т у 2003 р.) і плавикового шпату (480 тис. т у 2002 р.), а також головним постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті і цинку. У 2003 р. було вироблено 170 тис. т свинцю, 360 тис. т міді і 2,3 млн. т сірки, а також велика кількість золота, молібдену, вольфраму, олова, вісмуту, урану, бариту і високоякісного коксівного вугілля.
У Мексиці є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Синалоа, Чиуауа, Коауила, Нуево-Леон, Дуранго і Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізною рудою, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжя Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско і Кампече роблять сірку, алюміній і марганець.