Економіко-географічна характеристика Румунії

Промисловість Румунії

В сучасній Румунії сформувалося і знаходиться в процесі формування кілька промислових районів Серед них масштабами виробництва і розмаїтістю галузей виділяється промисловий район Центральної Мунтенії; з цим районом, головними центрами якого є Бухарест і Плоєшти, зв'язаний промисловий центр Брашів. Разом вони випускають близько 2/5 промислової продукції країни. Цей район виділяється насамперед машинобудуванням і нафтопереробкою, займаючи також провідне місце в гумовій, паперовій, текстильній промисловості: великі його роль і у виробництві електроенергії, хімічних і харчових продуктів.

Центральна Трансільванія — найбільший район газової, хімічної і скляної промисловості. В перспективі підсилюється його значення у виробництві електроенергії.Хунедоаро-Решіцький промисловий район має яскраво виражену вугільно-металургійну спеціалізацію.

Поряд з цими трьома промисловими районами, основа розвитку яких була закладена трохи раніш, в останні роки швидкими темпами формуються ще три перспективних промислових райони в колись слабко розвитих областях.

Західно-Молдавський, що охоплює промислові центри області Бакеу в долині р.Сірет і її приток Тротуш і Еістрина. Основа розвитку промисловості цього району — нафто-газохімія і комплекс виробництв, зв'язаних з переробкою лісу, включаючи целюлозно-паперову промисловість.

Олтенський промисловий район (з головними центрами в Крайове і Тиргу-Жіу). Цей район спеціалізується на видобутку нафти, енергетичного вугілля, а на цій базі і на виробництві електроенергії і хімічної продукції. Одночасно з розвитком енергетики і хімії Олтенський район поглиблює свою спеціалізацію на електротехніку і деревообробку.

Нижньо-Дунайський промисловий район (з головними центрами Галац і Бреіла). Цей район у перспективі перетворюється в головну базу чорної металургії країни з машинобудівною промисловістю, що розвивається, (у першу чергу суднобудівної). У ньому на базі рослинних ресурсів Балти, і особливо дельти Дунаю, одержує розвиток також целюлозно-паперова і хімічна промисловість.

Сільське господарство Румунії

Румунія серед держав закордонної Європи — великий виробник сільськогосподарської продукції (особливо зерна); ця продукція в середньому по врожайності не тільки покриває основні внутрішні потреби країни, але і частково експортується. Нині поряд зі сприятливими в більшій частині країни грунтово-кліматичними умовами створені важливі соціально-економічні передумови, що дозволяють у найближчий період різко підвищити виробництво сільськогосподарських продуктів.

У Румунії, як і в інших країнах Південно-східної Європи, головна галузь сільського господарства — рослинництво. Воно дає близько 2/3 валової сільськогосподарської продукції; на долю тваринництва приходиться близько 1/3. У більшості рівнинних районів частка рослинництва ще вища. У гірських і деяких передгірських районах тваринництво — головна галузь сільського господарства.

Зменшення в останні роки посівів зернових культур не призвело до скорочення виробництва зерна, тому що виросла врожайність.

Серед зернових культур різко переважають кукурудза і пшениця.

Основні виробники зерна в Румунії — Нижньо-Дунайська і Середньо-Дунайська низовини.

За рівнем розвитку тваринництва Румунія близька до Болгарії і Югославії, але ще сильно поступається, наприклад, Словаччині чи Чехії. До цього часу у країні широко поширене слабоінтенсивне пасовищне тваринництво, що відрізняється порівняно невисокою продуктивністю.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Народне господарство Румунії усе ширше втягується в міжнародний обмін. Вирішальну роль у цьому грає розширення і поглиблення міжнародного поділу праці.