КРАЇНИ ЗАКАВКАЗЗЯ
3. Природні умови і ресурси.Регіон займає порівняно невелику компактну територію, яка відрізняється про¬те великою різноманітністю природних умов та ресурсів. Майже 2/3 території За¬кавказзя - гори, і це відповідним чином впливає на характер і особливості вико¬ристання території. Вертикальна поясність, притаманна гірським країнам, впли¬ває на спеціалізацію сільського господарства: на порівняно незначних площах те¬риторії можна помітити чергування різних типів використання земель: від вирощування субтропічних культур до відгонно-пасовищного тваринництва. До того ж гірський рельєф ускладнює сільськогосподарське використання території, промислове та цивільне будівництво, прокладання шляхів сполучення та інших комунікацій. В горах трапляються обвали, зсуви, снігові лавини та інші небезпечні природні явища, що загрожують господарській діяльності та життю людини. Сейсмічність цього району, приблизно 6-8 балів. Водночас гірський рельєф у поєднанні з морським узбережжям та субтропічним кліматом робить цей регіон одним з найпривабливіших курортно-рекреаційних та туристських центрів Євразії. Близько 60% поверхні Закавказзя розташовано на висоті 600 м над рівнем моря і обіймають її схили і відножини Великого Кавказу, а також хребти Малого Кавказу. На Ленкоранській низовині – вологі субтропіки і випадає 1200 мм опадів за рік. Вологі Субтропічні ліси зростають у Західному Закавказзі, де вони займають 55% площини і на південному сході Східного Закавказзя. Ліси виконують вагомі функції: вітрозахисні, протиерозійні, воднорегулюючі, а також бальнеологічні. Країни Закавказзя мають великі запаси водяних ресурсів. Річки: Кура, Алазань, Раздан, Аракс, Ріоні; озера: Ріца, Севан, Сарису та ін.
Переважний тип ґрунту: бурі горно-лісові, горно-лугові, а також на висоті 1700 м – чорнозем, на рівнинах – алювіальні, іноді зустрічаються і жовтоземі і червоноземні, на Колхідській низовині – лугова – болотні (900 тис. га), брунатні, бурі і бура – каштанові.
Закавказзя має значні поклади мінеральних корисних копалин, особливо па¬ливно-енергетичних та рудних. Нафту та газ добувають в Азербайджані на півострові Апшерон, Куро-Араксинській низовині та на шельфі Каспійського моря (Нафтові Камені). Незважаючи на значну експлуатацію цих родовищ, вони й досі визначають місце Азербайджану та Закавказзя в цілому на євразійському ринку. Мар¬ганцевими рудами багата Грузія, залізними - Азербайджан та Вірменія, мідні та поліметалічні руди добувають у Вірменії і Грузії.
Важливе значення для економіки країн регіону мають мінеральні та термаль¬ні джерела (Цхалтубо, Боржомі - в Грузії; Джемрук, Арзні - у Вірменії; Істісу, Бадамли - в Азербайджані та ін.). На їх базі розвивається лікувально-курортний комплекс.
4. Населення.
Складні гірсько-геологічні умови зумовили концентрацію населення та госпо¬дарської діяльності на рівнинах та долинах. Тут найбільша густота населення 150-200 чол. на 1 км2 . Всім країнам регіону притаманні ви¬сокі темпи урбанізації. Міське населення переважає. Великими моноцентрични¬ми агломераціями є столичні міста, населення в кожному з них перевищує 1 млн чоловік.
Тисячолітня історія заселення та освоєння цього краю, його складні природні умови спричинили велику етнічну та релігійну різноманітність. Так, більшість насе¬лення Грузії (грузини, абхази та інші народи) належать до кавказької мовної сім'ї і сповідують переважно православ'я. Вірмени належать до індоєвропейської мовної сім'ї і об'єднані Вірменською церквою. Населення Азербайджану належить переваж¬но до тюркської групи алтайської мовної сім'ї і сповідує іслам. Культурно-побутові, етнічні, релігійні відміни в умовах соціально-економічної кризи доби перебудови та становлення державності загострили політичну ситуацію в регіоні, яка подекуди пе¬реросла навіть у збройні конфлікти (в Грузії, між Вірменією й Азербайджаном).
Населення Грузії – 5.7 мільйонів чоловік. Сама велика етнічна група – грузини (68.8% населення), армяни становлять 9%, осетини і абхазці – 10%. Українська етнічна група нечисельна і становить – 28 тис. чоловік (1995)
Природній приріст населення: в Грузії – 7%, у Азербайджані – 21%.
5.Загальна характеристика господарства країни.
Господарство країн регіону має ряд спільних рис. Це стосується агропромис¬лового виробництва, розвитку трудомістких галузей промисловості. Промис¬ловість регіону відзначається розвинутим паливно-енергетичним комплексом, що базується на власних нафті та газі; комплексом видобутку сировини і вироб¬ництва конструкційних матеріалів, особливо виплавкою кольорових металів; тек¬стильною та шкіряною промисловістю, галузями середнього і точного машинобу¬дування. Набуло розвитку виробництво автомобілів, літаків, електровозів, вер¬статів та приладів, налагоджено суднобудування і судноремонт.Сільське господарство має своєрідну й багатогалузеву структуру. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні винограду, баштанних культур-фруктів та овочів на низовинах та в передгір'ях. На основі їх переробки розви¬вається виноробна та коньячна промисловість, виробництво плодоовочевих консервів.