Швейцарія (Швейцарська Конфедерація) – загальний огляд країни
Проте найбільші побоювання в експертів ОЕСР викликають проблеми, аж ніяк не специфічні для швейцарської економіки — старіння населення та нескінченне дотування сільського господарства. Без невідкладних реформ пенсійної системи та скорочення дотацій фермерам країні, на думку цієї організації, не вдасться домогтися сталого поліпшення економічної ситуації. Проте швейцарські аналітики не поспішають тривожитися. Так, країна справді пережила найтривалішу за останнє десятиліття рецесію. Проте вийшла з неї ще в другому кварталі минулого року. Дефіцит бюджету, хоч і досить високий для Швейцарії — 2 відсотки ВВП, проте набагато нижчий рівня, навколо якого ведуться такі запеклі баталії в ЄС, куди швейцарці так і не вступили.
Прогнозовані на 2004 рік темпи приросту ВВП швейцарців цілком задовольняють. Щоправда, запланований ними показник — 1,5 відсотка — трохи відрізняється від показників ОЕСР, чиї експерти нарахували для Швейцарії лише 1,25 за середнього по єврозоні 1,5%. Швейцарці не лише не погодилися з цією цифрою, а й уже встигли збільшити свої власні прогнози до 1,8 відсотка. Тільки в Швейцарії вирішили не порушувати питання про радикальні реформи. Набагато більше користі національній економіці, вважають у країні, принесе глобальне економічне оздоровлення. Чи бодай європейське.
Адміністративний устрій
23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).
Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі - не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа - 37 кв. км), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх - 1,2 млн. жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.
Є молоді й старі кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.
1. Ааргау (Aargau) - 544.3 тис. осіб (18,81% іноземців).
2. Аппеннцель
Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осіб (14,1% іноземців).
Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осіб (10,4% іноземців).
3. Базель
Сільській Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осіб (16,9% іноземців).
Міський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осіб (27,2% іноземців).
4. Берн (Berne) - 943,7 тис. осіб (11,9% іноземців).
5. Вале (Valais) - 276,2 тис. осіб (16,5% іноземців).
6. Во (Vaud) - 620,3 тис. осіб (26,6% іноземців).7. Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осіб (19,8% іноземців).
8. Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осіб (13,2% іноземців).
9. Женева (Geneva) - 408,8 тис. осіб (37,7% іноземців).
10. Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осіб (16,5% іноземців).