Австрія

Зростання споживчого попиту в сусідніх з Австрією країнах Східної Європи в середині 1990-х років сприяло пожвавленню економіки країни. Після приєднання в 1995 до ЄС Австрія різко скоротила державні витрати, готуючись вступити до Європейського валютного союзу. Ці заходи також сповільнили загальне зростання економіки.

Організація виробництва

У 1946 понад 70% австрійських підприємств були націоналізовані, у тому числі три найбільші комерційні банки, значна частина підприємств важкої промисловості, підприємства нафтовидобувної і нафтопереробної промисловості. Більшість націоналізованих підприємств визначалися Потсдамськими угодами такими як "німецька власність".

У 1993 уряд приступив до реалізації великої програми приватизації промислових холдингів, у рамках загального плану залучення іноземних інвестицій.

Сільське господарствоПриблизно 42% земельної площі Австрії використовується в сільському господарстві. Сільськогосподарські культури, фруктові сади і виноградники займають приблизно 43% оброблюваної землі; луги і пасовища - близько 57%. Майже 39% усієї території покрито лісами, 19% земель не може бути використано ні в сільському, ні в лісовому господарстві. Альпійські передгір'я і частини Штирійського і Віденського басейнів - найродючіші сільськогосподарські землі. Загалом переважають в сільському господарстві країни невеликі або середні земельні володіння.

Зернові вирощуються на найкращих ґрунтах. На першому місці по збору врожаю стоїть пшениця, за нею йдуть кукурудза, жито, ячмінь і овес. Іншими важливими культурами є картопля і буряк. Також вирощуються технічні культури, овочі і бобові. Значну частину оброблюваної землі займають виноградники. У сільському господарстві Австрії важливу роль відіграє тваринництво. Майже третина території країни прямо або побічно використовується для розведення худоби (до непрямого використання, наприклад, відносяться луки і землі, відведені під кормові культури). У 1996 було вироблено 3,1 млн. т молока. Обсяг експорту сільськогосподарських продуктів (в основному молочних і яловичини) становить від 3 до 4% загального обсягу експорту.

Сировинні ресурси

Австрія багата на деревину, залізо, цинк. У країні недостатньо кам'яного вугілля, але є великі запаси інших енергоносіїв, зокрема лігніту (бурого вугілля), нафти і природного газу. Частина електроенергії, вироблюваної ГЕС, експортується.

Енергетика

Зростаючі енергетичні потреби викликали необхідність в імпорті енергоносіїв. Внутрішнє виробництво енергії покриває лише приблизно третину енергетичних потреб країни.

Нафта, вітчизняна й імпортована, є найважливішим джерелом енергії Австрії. Її родовища розташовані в північно-західній частині Нижньої Австрії, біля Відня, але запаси досить обмежені.

Австрія щорічно ввозить приблизно 3 млн. т кам'яного вугілля. Імпортується також природний газ. У Штирії, Верхній і Нижній Австрії є запаси лігніту.

У 1990-х роках Австрія вкладала чималі кошти в розвиток гідроелектроенергетики. Найбільшими виробниками гідроелектроенергії є Верхня Австрія і Тіроль. Побудовані нові ГЕС на ріках Дунай, Залках, у нижній і верхній течії рік Інн, Енс. Найбільший споживач електроенергії - промисловість, на неї витрачається до 40% всієї енергії. Гідроенергетичні ресурси Австрії дозволяють експортувати електроенергію, енергосистема країни сполучена з загальноєвропейською. У середині 1990-х років головними споживачами австрійської електроенергії були Німеччина й Італія.

Промислове виробництво