Індія Загальна економіко-географічна характеристика країни
Причини відставання Індії криються як у 200-річному пануванні англійсь¬ких колонізаторів, так і в застійних формах доіндустріального виробництва і йо¬го величезних розмірах. Пережитки минулого даються взнаки більше, ніж у Ла¬тинській Америці чи навіть Африці.Сільське господарство. Для мусонного клімату характерна нерівномірність розподілу опадів по території і протягом року. Є надмірно зволо¬жені райони і райони посушливі. Є вологий сезон і сезон сухий. Тому важливе місце займає тут штучне зрошення, що практикується з давніх часів. За розміра¬ми зрошуваних площ Індія поділяє з Китаєм перше місце. Греблі, канали, колодязі, насоси, тимчасові водойми - характерна риса індійського ландшафту.
Головними зерновими культурами країни є рис, пшениця і просо. Рис вирощують скрізь. Найбільша концентрація його посівів - на північному сході і при бережних низовинах. Місцями збирають до трьох врожаїв протягом ро¬ку. Рисові райони дуже важливі для країни. Тут найбільша густота населення Пшениця - культура зимового сезону - вирощується на зрошуваних землях по¬сушливого північного заходу. Просо культивують у внутрішній частині плос¬когір'я Декан. У харчуванні індійців велику роль відіграють бобові, овочі і фрукти, прянощі, олійні (особливо арахіс і рапс) і цукрова тростина, їх вирощують повсюдно. Культивують також манго, палаю, апельсини і банани. Батьківщиною цу¬крової тростини вважають долину Гангу. З-поміж волокнистих культур - бавов¬ник і джут. Посіви бавовнику зосереджені в посушливій західній частині країни в Пенджабі, на плоскогір'ї Декан і в південній Індії. Вологолюбний джут - куль¬тура дельти Гангу і Брахмапутри. Індія є найбільшим у світі виробником і експор¬тером чаю. Цю культуру в XIX ст. запровадили колонізатори. Чайні плантації розміщені на добре зволожених схилах гір північного сходу і півдня країни.
Тваринництво має підсобне значення. За поголів'ям великої рогатої худо¬би Індія посідає перше місце (1/5 світо¬вого поголів'я), але худоба (воли, буйво¬ли, корови) використовується переваж¬но як тяглова сила. Індійці-індуїсти є вегетаріанцями. Вони споживають тільки молочні продукти. Індуїзм вважає корову священною твариною.
Промисловість. За роки не¬залежності Індія зробила значний крок вперед у створенні сучасної індустрії, особливо важкої. Але розвиток її стри¬мується вузьким внутрішнім ринком. Бідність населення і дешева робоча сила є причиною розвитку кустарної про¬мисловості. Дешева ручна праця ко¬валів, теслярів, гончарів, ткачів забез¬печує населення дешевими споживчими товарами. Так, з 8 млрд. метрів бавовняних тканин, які щорічно виробляє Індія тільки половина виготовляється на фабриках, решта - кустарним способом
Стара фабрично-заводська промисловість що виникла ще за колоніальних часів, зайнята переробкою сільськогосподарської сировини Її розміщення зумовлене відповідними сировинними зонами. Бавовняні фабрики зосереджені по Містах західної частини країни, найбільше їх у Бомбеї і Ахмадабаді Джутова промисловість концентрується навколо Калькутти.
Важка промисловість, що створена останнім часом, сконцентрована східній Індії в долині річки Дамодар і на плато Чхота-Нагпупур, де величезні поклади залізної руди знаходяться поруч з кам'яновугільними басейн Тут виник
комплекс виробництв, що об'єднує добування сировини і палива, електроенергети¬ку, чорну і кольорову металургію, важке машинобудування. За аналогією район звуть «Індійським Руром» або «Індійським Донбасом». Найбільшим центром мета¬лургії є Бокаро, важкого машинобудування - Ранчі.
Сучасні машинобудівні і хімічні заводи є також у Бомбеї, Калькутті, Мадрасі, Бангалорі та деяких інших містах. Особливе місце в машинобудуванні зайняв Бангалор. Тут виробляють верстати, літаки, зброю, засоби зв'язку. Це - центр електронної промисловості і космічних досліджень.
Мал. Територіальна структура господарства Індії.
Транспорт. Головну роль відіграють залізниці, будівництво яких почалося ще в XIX ст. Важливе значення має гужовий і в'ючний транспорт, мускульна енергія людини.
Внутрішні відмінності. Для Індії характерні велика територія і природні, етнічні та господарські відмінності. Найважливішою і найвідомішою її частиною є Індо-Гангська низовина. Ця величезна низовина дає притулок і годує (враховуючи Пакистан і Бангладеш) більш як півмільярда жителів Землі. Тут відбувалися найважливіші події індійської історії, звідси пішла і назва країни. Не¬випадково столицею Британської Індії була Калькутта, що відкривала з моря шлях у долину Гангу, а столицею незалежної Індії став стародавній Делі, розташований на вододілі Інду і Гангу.