Японія. Економіко-географічна характеристика країни
Площа - 372 тис. км2.
Населення ~ 125 млн чоловік.
Столиця - Токіо.
Японія - економічно найрозвинутіша країна Азії. Наявність значного економічного потенціалу, високі темпи економічного зростання, вигідне геополітичне положення в північно-західній частині Тихого океану дають підставу вважати цю країну одним із найважливіших центрів світового господарства. Японія має потужну промисловість з найновішими технологіями, значні валютно-фінансові ресурси, займає міцні позиції в системі міжнародних економічних відносин. У другій половині XX ст. вона пройшла період небаченого в її історії економічного піднесення і вступила в етап постіндустріального розвитку. Країна розташована на невеликих за площею островах біля узбережжя Східної Азії. Це морська країна, для якої Тихий океан - найбільш універсальна та зручна дорога у всі кінці світу.
Японія - конституційна монархія. Сучасний державний устрій визначається конституцією 1947 року, основні положення якої відкривають широкі можливості демократії в країні. В адміністративному відношенні Японія поділяється на 43 пре¬фектури (кен), три столичних округи - Токіо (столиця Японії), Осака та Кіото (стародавня столиця країни) і губернаторство Хоккайдо.
Природно-ресурсний потенціал. Острови Японського архіпелагу, геологічною основою яких є підводні гірські хребти, простягаються дугами вздовж східного уз¬бережжя Азії. Основна дуга складається з чотирьох островів: Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хоккайдо. Територія островів знаходиться в активному сейсмічному районі, де насті землетруси. 3/4 території островів займають гори та місцевості з дуже пересіченим рельєфом. На островах - понад 200 вулканів, серед них - 40 діючих, в тому числі і Фудзі, що є символом країни. Господарська діяльність зосе¬реджена на порівняно невеликих за площами рівнинах, серед яких значні на о.Хонсю - Канто (на ній розташована столична агломерація), Кінкі (розміщуються Оса¬ка, Кіото), Нобі (розташована агломерація Нагоя), Етіго; на о.Кюсю - Тікуго (міста, Фукуока і Кітакюсю); на Хоккайдо - Ісікарі.
У надрах Японських островів трапляються хімічні елементи майже всієї таб¬лиці Менделєєва, але родовищ промислового значення вкрай мало. Достатньо для внутрішніх потреб видобувається тіль¬ки вапняків і сірки, дуже мало - ву¬гілля, свинцево-цинкової і мідної руди, золота.
Вся територія країни перебуває в зоні активної діяльності мусонів. Літ¬ній мусон супроводжується опадами на східних схилах гір, а зимовий несе хо¬лодні повітряні маси з Сибіру і спричи¬няє сильні снігопади на Хоккайдо і на узбережжі Японського моря. Навесні і восени в Японію приходять тропічні циклони. Весною вони приносять теплі дощі, а з серпня по жовтень - тропічні урагани (тайфуни). Дощі живлять чис¬ленні річки, що мають значний енерге¬тичний потенціал, воду їх використо¬вують для зрошення.
Японія - зелена країна, її гори на півдні вкриті субтропічними, в цент¬ральній частині - мішаними, на пів¬ночі - хвойними лісами. Проте біль¬шість лісів країни - штучні насаджен¬ня, а ландшафти дуже змінені діяль¬ністю людини (мол. 105).
Населення. Територія Японських островів - одна з найбільш густо засе¬лених у світі. Переважна більшість на¬селення країни розміщується на вузь¬ких смугах прибережних рівнин. Сис¬теми розселення в зонах Токіо - Йоко¬гама, Осака - Кобе - Кіото, Нагоя, пів¬нічної частини Кюсю (Кітакюсю - Фу-куока) являють собою великі багато¬мільйонні агломерації (мал. 106). Вздовж головної транспортної осі краї¬ни, що з'єднує ці агломерації, виникло одне із найпотужніших у світі зосере¬джень промисловості та інших видів економічної діяльності, за яким закрі¬пилася назва «Тихоокеанський про¬мисловий пояс Японії». У східній час¬тині цього поясу від Токіо - Йокогама до Осака - Кобе склався другий у світі а кількістю населення мегалополіс -Токайдо (понад 65 млн чоловік).
Мал. Токіо – столиця і найбільше місто Японії
Господарство. Сучасна Японія має динамічні продуктивні сили, в яких неста¬ча природних ресурсів компенсується високим рівнем кваліфікації і культури праці робочої сили, активним і гнучким використанням капіталу та сучасних методів ор¬ганізації виробництва, високим рівнем розвитку науки і техніки. Держава і підприємці проводять активну діяльність на світовому ринку. І Економіка Японії після Другої світової війни пройшла два етапи розвитку. В ІО-60-ті роки склалися чи не найсприятливіші умови розвитку за всю історію Японії. Інтенсивно використовувалася висококваліфікована і водночас ще дешева робоча сила, активно впроваджувалися найновіші досягнення світового науково-технічного прогресу, відбулися реорганізація капіталу, аграрні реформи на селі. Скористалась Японія і заощадженням на воєнних витратах, що вивільнили додат¬кові кошти, сприятливою кон'юнктурою на світових ринках дешевої сировини.У 70-80-ті роки сприятливі чинники попередніх десятиліть вичерпали себе. Тільки кваліфікована робоча сила (але тепер уже одна з найдорожчих у світі) як і раніше відіграє важливу роль. Японія від практики залучення іноземних тех¬нологій перейшла до інтенсивного розвитку власних наукових досліджень.