Латинська Америка: загальні відомості
Мексика, Венесуела і Колумбія активізували свою участь у підписаному в 1992 р. Північноамериканському договорі про вільну торгівлю (НАФТА) за участю США і Канади. Він передбачає повне нівелювання і злиття національних ринків протягом 15 років. Принципову згоду на приєднання до НАФТА висловили Бразилія, Коста-Ріка, та Ямайка, а зі вступом до угоди у січні 1996 р. Чилі почався процес формування “американської зони вільної торгівлі від Аляски до Тьєра-дель-Фуего”. На черговому “саміті Америк” у Квебеку в квітні 2001 р. за участю глав держав і урядів 34-х країн було прийнято принципове рішення про створення до 2005 р. континентальної зони вільної торгівлі.
Латиноамериканська економічна інтеграція стала об’єктом прискіпливої уваги і Євросоюзу. В грудні 1995 р. у Мадриді між ЄС і МЕРКОСУР була укладена угода про організацію в першому десятилітті ХХІ ст. спільної зони вільної торгівлі.
УКРАЇНА І ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА
Перші спроби встановлення дипломатичних відносин України з державами Латинської Америки мали місце ще на завершальному етапі національно-демократичної революції 1917-1921 рр. На початку 1921 р. Аргентина визнала УНР і вже 31 березня Голова Директорії та Головний Отаман Військ УНР С.Петлюра у Тарнові підписав Миколі Шумицькому (радник Дипломатичної місії УНР у Парижі) призначення бути “Дипломатичним Представником Уряду УНР до Високого Уряду Республіки Аргентини”. Він був уповноважений вносити до аргентинського уряду та інших офіційних представників “заяви, ноти, меморандуми і ин. в справах політично-дипломатичних, економічно-торговельних та фінансових, вести в тих справах з відповідними Представниками Аргентинського Уряду переговори і заключати та підписувати у вищенаведених справах договори – конвенції, представивши їх на попереднє затвердження Урядові УНР”.
М.Шумицькому доручалося й “повести відповідну акцію в справі визнання УНР також з боку Урядів других Республік Південної та Центральної Америки, куди в випадку позитивного вирішення справи будуть делеговані Урядом УНР відповідні Представництва” (ЦДАВО України, ф.3696, оп.2, спр.286, арк.80-81). Але з об’єктивних обставин український дипломат не приступив до виконання своїх обов’язків у Буенос-Айресі.
У 1922-1923 рр. дипломатичним представником екзильного уряду ЗУНР у Бразилії був Петро Карманський (1878-1956), викладач гімназії та поет-лірик і перекладач. Про свою діяльність він залишив спогади “Між рідними в Південній Америці”. На засіданні ІІІ сесії Асамблеї Ліги Націй 13 вересня 1922 р. головуючий - представник Бразилії Да Гама у виступі з питання державного статусу Східної Галичини підтримав протест західноукраїнської делегації щодо незаконності проведення там виборів до польського Сейму.
В 1991 р. першими з латиноамериканських держав визнали незалежність України і висловили готовність встановити з нею дипломатичні відносини Аргентина (5 грудня), Куба (6 грудня), Коста-Ріка (20 грудня) і Мексика (25 грудня). На кінець 2000 р. українські посольства діяли в Аргентині (за сумісництвом – у Республіці Чилі, Східній Республіці Уругвай та Республіці Парагвай), Федеративній Республіці Бразилія (за сумісництвом – у Республіці Болівія, Боліварській Республіці Венесуела та Республіці Еквадор, генеральне консульство – в Куритибі), Республіці Куба та Мексиканських Сполучених Штатах.Політичний прорив незалежної України в Латинську Америку відбувся, коли після участі у спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій 50-річному ювілею її заснування, Л.Кучма здійснив офіційні візити до Бразилії (25-26 жовтня 1995 р.), Аргентини (26-29 жовтня) і Чилі (29-31 жовтня). В ході них відбулися його зустрічі та переговори з президентами Фернандо Енріке Кардозо, Карлосем Саулем Менемом і Едуардо Фреєм Руїс-Тагле, керівниками парламентів, Верховних Судів, міністрами, підприємцями і представниками місцевих українських громад. За підсумками візитів були підписані “Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і ФРБ” (25 жовтня, перша угода такого рівня з європейською державою), “Декларація про принципи відносин між Україною і АР” (27 жовтня) і Спільна українсько-чилійська декларація (30 жовтня), а також угоди про торговельно-економічне співробітництво (аналогічні договори зі США були укладені лише в 1994-1995 рр.).
12-13 квітня 1997 р. відбувся офіційний візит делегації Верховної Ради на чолі з О.Морозом до Республіки Куба, а 24-26 вересня того ж року на запрошення президента Мексики Ернесто Седильйо Понсе де Леона Мехіко з державним візитом відвідав Л.Кучма. Тоді була підписана “Декларація про принципи відносин між Україною та МСШ”, Меморандум про взаєморозуміння щодо створення механізму консультацій з питань, що становлять взаємний інтерес та інші документи.
Наступного місяця у Львові й Києві побувала урядова делегація бразильського штату Парана, де мешкає близько 300 тис. вихідців з України та їхніх нащадків. В ході перебування гостей було підписано протокол про наміри щодо співробітництва між Львівщиною і штатом Парана. 28 30 червня 1998 р. в Україні з державним візитом перебував президент Аргентини Карлос Менем. Під час візиту були підписані “Договір про дружні відносини і співробітництво” та Угода про науково-технічну співпрацю, відзначено, що Україна і Аргентина виступили ініціаторами розвитку з’язків між Організацією ЧЕС та Спільним ринком країн Південної Америки (МЕРКОСУР).