Місто Долина та Долинський район: фізико-географічна та економічна характеристика
З нафтовидобутком й пов'язане заснування села Ріпного. Його назва походить від назви потічка, який бере початок в урочищі Росище на висоті 785 метрів над рівнем моря. У сільській історії зазначено, що відомості про цей струмок сягають 1411 року в описах князя Теодора Лабартовича. Власне, цей струмок привернув увагу тим, що на поверхні води з'явилися маслянисті плями. Це спонукало людей шукати витоки незвичайної рідини, копати колодязі для її збору.
Перший колодязь для видобування нафти був викопаний в 1786 році. Згодом, глибина тих "криниць" сягала 30 і більше метрів. З них нафту черпали дерев'яними коновками (відрами). А з винаходом львівським бляхарем Братковським та аптекарем Лукасевичем гасової лампи виникла потреба збільшення видобутку нафти і цим почали займатися промисловці. Які, маючи кошти, шукали можливості вигідно вкласти свій капітал.
До нафтових джерел хлинули іноземні комерсанти.
Більшість свердловин у Ріпному належала французькій фірмі "Альфа". Наприкінці XIX ст. колодязний
спосіб видобутку нафти почало витісняти буріння глибших свердловин механічним ударним методом.
Перші бурові роботи в Ріпному розпочалися в 1887 році, а вже в 1892 році тут діяло 11 свердловин. Ще через чотири роки з 28 свердловин за рік було видобуто 2360 тонн нафти.
Ці та інші відомості з історії нафтовидобутку в Ріпному почерпуємо із другого збірника "Нафтові і газові промисли Польщі", який розпочав видаватися в 1928 році під редакцією бориславського геолога-нафтовика К. Толвінського.
Видобуток нафти в Ріпному стрімко збільшився після відкриття в 1919 році нових покладів. Уже в 1920 році на новій площі Гомотівка знаходилося 24 свердловини, які дали за рік 7970 тонн нафти.
У 1924 році в розробку вступають дільниці "Підлісся" і "Сергів", завдяки чому ріпнянський промисел в 1934 році досягає видобутку 22528 тонн нафти і 13420 тисяч кубометрів газу.
Новий спосіб буріння дозволяв заглибитись в земні надра на 800 і більше метрів, що підвищене на линві металеве долото під своєю вагою при падінні розрушувало породу, яку спеціальним пристроєм підбирали і витягували наверх. Перші пробурені таким чином свердловини були побудовані на Ганібалі та Польонії, а також біля теперішнього стадіону в місті Долина.
Усі роботи, які вимагають певної кваліфікації, виконували поляки.
Місцеві жителі переважно на важких земельних роботах, зокрема на підготовці майданчиків під бурові.
Приміром, щоб розпочати будівництво свердловини, треба було спочатку вирубати і викорчувати ліс, вирівняти майданчик на схилі гори, де переважно будувалися свердловини. За підрахунками інженерів, цю роботу вручну певний час мали виконувати 45 робітників.
Виборюючи свою права на роботу, нафтовики Ріпного неодноразово вдавалися до акцій протесту. Так, в 1920 році вибухнув великий політичний страйк. Двічі, навесні і восени, страйкували ріпники в 1926 році.
Підприємці та їх управителі змушені були йти на деякі уступки.
Таким чином був запроваджений 8-годинний робочий день., збільшено платню і поліпшувалися побутові умови.
До 1939 року в Ріпному діяли кілька іноземний фірм та українського барона Думки.
Промисли обслуговували: електростанція, дві механічні майстерні, водокачка в селі Слобода Дубенська
(Підлісся), працював газоліновий завод. Дільниця промислу була в селі Небилові. У Перегінську в урочищі