Латинська Америка

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ

Лати́нська Аме́рика — регіон Америки, де романські мови — тобто мови що походять від латинської мови — офіційні або найважливіші мови спілкування. Інші лінгвістичні області Америки за своїми державними мовами європейського походження – Англо-Америка, де переважає англійська мова, і голландськомовні Суринам, Нідерландські Антильські острови і Аруба. Гренландія, яка з політичної точки зору пов'язана з Данією і де поширена данська мова, часто розглядається як частина Європи, незважаючи на те що географічно це частина Північної Америки.

Визначення поняття «Латинська Америка» дещо змінюється. З соціо-політичної перспективи, Латинська Америка загалом включає території Америки, де переважають іспанська або португальська мови: Мексика і більшість Центральної Америки, Південна Америка і Вест-Індія (або Карибський регіон). У такому розумінні це синонім поняття Іберо-Америка. Території, де поширені інші романські мови, наприклад французька (канадська провінція Квебек) або креольські (похідні) мови, часто не розглядаються як частини Латинської Америки, незважаючи на французьке походження поняття. Іноді, особливо в Сполучених Штатах, термін «Латинська Америка» використовується для посилання на всю частину Америки на південь від США, зокрема такі країни як Беліз, Гайана, Ямайка, Барбадос і Суринам, де переважають не романські мови. З другого боку, особливо в Бразилії, цей термін посилається винятково на іспанськомовні країни цієї області.

Геополітично, Латинська Америка поділяється на 20 незалежних держав і декілька залежних територій. Бразилія - безумовно найбільша країна Латинської Америки, як за площею, так і за населенням. Її державна мова, португальська, відокремлює її від інших латиноамериканських країн, у переважній більшості з яких державна мова - іспанська.

Латинською Америкою називають регіон Західної півкулі, розташо­ваний між США і Антарктидою. У складі Латинської Америки виділяють кілька субрегіонів. Це Середня Америка (Мексика, країни Центральної Америки і Вест-Індії), Андські країни (Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі), країни басейну Ла-Плати (Парагвай, Уругвай, Ар­гентина), Бразилія. Назва «Латинська Америка» поясняється істотним впливом на цей регіон мови, культури і звичаїв романських (латинсь­ких) народів

Піренейського півострова. Країни Латинської Америки об'­єднує спільність історичної долі і схожість сучасної соціально-економіч­ного розвитку. Територія Латинської Америки простягається з півночі на південь на 13 тис. км, зі сходу її омиває Атлантичний океан, із заходу — Тихий. Велике значення моря в заселенні і економічному розвитку регі­ону. З 33 держав регіону тільки Парагвай і Болівія не мають безпосеред­нього виходу до моря. Економіко-географічне положення Латинської Америки визначається також тим, що вона знаходиться порівняно бли­зько від США, але на значній відстані від інших великих регіонів.

Регіон розташований в межах великої кількості кліматичних поясів і зон: від тропічних пустель і напівпустель на півночі до мішаних субтропі­чних вічнозелених лісів на півдні. У зарубіжному світі Латинська Амери­ка виділяється по запасах ніобію, літію, берилію, молібдену, сірки, мід­них, залізних і олов'яних руд, бокситів, нафти. Найбільші родовища за­лізняку знаходяться в Бразилії, Венесуелі і Болівії. Марганцевими руда­ми багаті Бразилія і Венесуела. Найбільша бокситоносна провінція про­стягається по території Венесуели, Гайани, Сурінама, Гвіани, Бразилії. Латинська Америка володіє значними родовищами міді і олова. Мідний пояс простягається суцільною смугою від Колумбії до південних районів Чилі. У межах Анд мідні запаси знаходяться в Колумбії, Еквадорі, Перу, Чилі, причому 2/3 всіх запасів припадає на долю Чилі. Мідні руди зви­чайно комплексні і містять молібден. По запасах олова особливо виділя­ється Болівія. Андський пояс також багатий деякими нерудними корисними копалинами — наприклад, селітрою, коштовними каменями. 1/2 запасів нафти припадає на Венесуелу. У Колумбії розташований найбі­льший у всьому регіоні басейн кам'яного вугілля. Регіон Центральної Америки відомий передусім своїми запасами бокситів (Ямайка, Доміні­канська Республіка), нікелю (Куба), залізних, поліметалічних, мідних руд і сірки (Мексика), а також великими родовищами нафти вздовж Мексиканського узбережжя. З окремих країн Латинської Америки пер­ше місце по багатству і різноманітності корисних копалин належить Бра­зилії, потім йдуть Мексика, Чилі, Перу, Колумбія.Латинська Америка має величезні земельні ресурси, причому зараз обробляється лише 8 % з них. Водні ресурси Латинської Америки також величезні: за розмірами річкового стоку регіон поступається тільки Азії, гідроенергетичний потенціал складає бл. 700 млн кВт. За розмірами зага­льної лісової площі (930 млн га) Латинській Америці належить перше місце у світі, ліси охоплюють майже 50 % території. Лісова рослинність представлена переважно сельвою. Багаті агрокліматичні ресурси Латин­ської Америки визначаються тим, що на більшій частині регіону протя­гом року переважає висока температура. У таких умовах дозрівають те­плолюбні багаторічні і однолітні культури. Активне використання приро­дних багатств Латинської Америки призвело до сильних екологічних змін (вирубка лісів, скорочення і вимирання багатьох видів диких тварин). Один із шляхів поліпшення ситуації полягає в розширенні територій, що охороняються; поки що площа усіх національних парків дорівнює 0,3 % території Латинської Америки.