Робота з обдарованими й творчими дітьми в процесі вивчення географії
Використання творчих завдань на уроках географії, педагогічними вимогами яких є доступність, зв’язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід’ємною частиною уроку. У процесі навчання, із метою розвитку творчої особистості, можна використовувати завдання чотирьох типів:
1) завдання на формування здібностей бачити протиріччя (проблеми): постановка проблемних питань до теми, розділу тексту і т. п.;2) завдання спрямовані на самостійне оцінювання процесу, географічного об’єкту і т. п.;
3) завдання спрямовані на функціонування гіпотетичного мислення: формування гіпотези розв’язання певної проблеми;
4) завдання спрямовані на розвиток фантазії.
Цікавим, хоч і ускладненим, є метод аналогій. Пошук аналогій відбувається в навчальному процесі: серед асоціацій за схожістю; серед образно поданих об’єктів; через абстрагування окремих ознак. Аналізування учнями на уроках географії відбувається стихійно, навіть, якщо учитель не ставить такої мети. Географія – вдалий предмет для формування стратегій аналізування. Пошук аналогій до понять (річка, плоскогір’я, дощ і т.д.), слід здійснювати за планом:
а) зовнішній вигляд;
б) структура;
в) подальший розвиток;
г) походження;
ґ) функція.
Географія – це наука, що вивчає функцію, генезу об’єктів і явищ через їх структуру, а тому пошук аналогій за структурою є найбільш доступним. Проблема педагогічного проектування розглядалася багатьма вченими: В.С.Безруковою, В.Г.Безпалько, В.М.Монаховим та іншими. Зокрема, В.В.Сєриков вважає, що в особистісно-орієнтованому навчанні педагогічне проектування вирівнює “грані між змістовними й процесуальними аспектами навчання” [2, с. 272]. Введення проектного методу в контексті особистісно-орієнтованого навчання потребує “наявності у педагогів проектних умінь та навичок..., ступеня розвитку навичок цілеспрямованої навчальної діяльності, творчого мислення, комунікативності і рефлексії в учнів” [2, с. 272].
Працюючи над проектом, кожен учень “включається” у реальні процеси і не тільки в навчальні, осягає суть і глибину явищ, переживає ситуації, пов’язані з ним. При цьому учням відкривається своє бачення проблеми, що вивчається, а одержані знання мають свій особистий зміст. Види проектів різноманітні. Прикладом інформаційно-дослідницького проекту є проекти з країнознавства, що готують учні 6 (10) класів економічного відділення. Кожен з учнів вибирає собі країну, яку досліджує. Перед ним ставиться проблемна тема, наприклад: “Грузія – країна міцних сімейних традицій”. За типовим планом характеристики країни гімназисти підбирають матеріал, який у кінці семестру викладають перед однолітками. Цікаво і те, що такий дослідницький матеріал учитель може використовувати на уроках географії (учні, виступаючи на уроках, доповнюють виклад учителя).
Роль учителя зводиться до консультування учнів при підготовці проекту й спрямування їхньої діяльності під час захисту, якщо є потреба. Проектне навчання є особистісно-орієнтованим, оскільки кожен учень ставить перед собою мету, вибирає зміст, здійснює пошук розв’язання поставленого завдання. Метод проектів дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до інтересів дітей. Українська гімназія ім. І.Франка м. Тернополя є асоційованим членом Малої Академії наук у Тернопільській області, на базі закладу діє наукове товариство “До глибин”, члени якого (учні 6 (10) – 7 (11) кл.) працюють над дослідженням наукових проблем. Упровадження методу проектів у вивченні географії надасть можливість краще пізнавати аспекти дослідження, передбачає покращення загальної підготовки учнів. Таким чином, у роботі з обдарованими й творчими дітьми велика роль належить учителеві. Саме він створює атмосферу, яка може заохочувати інтереси учня, розвивати його здібності, творче начало.