Роль екологічного фактору у відтворенні населення регіону

Про роль екологічного фактору сьогодні неможливо не згадати при дослідженні жодної проблеми, що так чи інакше стосується населення. Його врахування вже є традиційним і, попри все, залишається актуальним та взаємопов’язаним з однією із найболючіших проблем України – відтворенням населення, або демографічним “виживанням” української нації.

Різке погіршення стану довкілля та поява різноманітних кризових явищ (соціально-економічні негаразди, значне зубожіння населення, незадовільне функціонування системи охорони здоров’я, недієздатність системи соціального захисту) на регіональному та локальному рівнях загострили проблему збереження суспільного здоров’я в Україні.

За останні роки значно посилився екопатогенний вплив на здоров’я населення, а особливо дітей. Зросла загальна чисельність захворювань, кількість дітей із вродженими аномаліями, підвищився загальний рівень спонтанних мутацій. Як результат несприятливого впливу забрудненого довкілля, збільшилася кількість спонтанних абортів, мертвонароджень, що несе загрозу репродукції населення в цілому. Ці явища є прямим наслідком негативного впливу якості навколишнього середовища на здоров’я населення, а особливо – на здоров’я майбутніх матерів. Головними причинами смертності серед немовлят є хвороби перинатального періоду (асфіксія, пологові травми, вроджені вади розвитку, пневмонія, гемолітична хвороба новонароджених). Майже половину померлих у перинатальному періоді становлять недоношені діти.

Фактори довкілля (особливо екологічний та генетичний) суттєво впливають на формування рівня дитячої смертності певної території, оскільки саме у віці до одного року дитина найбільш піддається негативним впливам середовища внаслідок ще не сформованих адаптаційно-пристосувальних реакцій організму. Загалом на сучасному етапі роль факторів середовища у визначенні причин дитячої смертності зростає. За останні роки в області збільшується передусім ендогенна смертність немовлят, викликана несприятливими пологами (45,4 % загальної смертності дітей віком до 1 року у 2002 р.) чи вродженими вадами організму, особливо від вроджених аномалій (24,9 % у 2002 р.), причому смертність хлопчиків перевищує смертність дівчаток з цих причин майже у 2,5 рази. Така смертність вища у міських поселеннях, що зумовлено, поряд з іншими, ще й екологічним чинником.

Серед інших важливих чинників, котрі сьогодні визначають рівень смертності населення, є стан природного довкілля (атмосфери, питної води, міра їх забруднення, рівень шуму, наявність зелених просторів та їх доступність). Стан довкілля на конкретній території у визначений час значною мірою впливає на самопочуття і працездатність людини. Тому ряд факторів антропогенного походження на сучасному етапі фахівці схильні вважати домінуючими у формуванні суспільного та індивідуального здоров’я.

Зростання смертності населення у майже всіх вікових групах досліджуваного регіону пов’язане із послабленням імунітету людей до захворювань в умовах погіршення екологічної ситуації. Так, протягом 1990-2002 рр. в області зросла смертність населення від хвороб системи кровообігу (від 45,2 у 1990 р. до 65,8 % відповідно) та злоякісних новоутворень (від 12,7 до 13,2 % відповідно), що зумовлене в основному загостренням екологічних проблем. Причому саме міським жителям характерне переважання в структурі летальних випадків смертності від захворювань, що пов’язані з екопатогенним впливом довкілля (новоутворення, травми та отруєння, вроджені аномалії).

Поряд із природним значно впливає на смертність людей і штучне середовище: автомобільний травматизм на шляхах, забруднена атмосфера в містах, шуми, поширення хімічних речовин, радіоактивне забруднення територій, вплив людської діяльності та рівень озону в атмосфері, зростання концентрації в атмосфері вуглекислого газу, метану, пилу, тощо. І хоча у Тернопільській області за останні 10 років показники викидів шкідливих речовин в атмосферу повітря значно знизилися (від 16,0 т на кв. км у 1990 р. до 3,1 т на кв. км у 2000 р.), ця на перший погляд позитивна зміна не є відображенням реального екологічного стану регіону. Зменшення шкідливих викидів в атмосферу повітря пояснюється значним зниженням обсягів виробництва та потужності багатьох підприємств області, перш за все, важкої та легкої промисловості, а також повною ліквідацією деяких із них чи перепрофілюванням.

Для подолання екологічної кризи в Україні потрібно, насамперед, у законодавчому порядку запровадити програму з охорони навколишнього середовища нашої держави, причому варто враховувати специфіку регіонів. Але екологічна криза в Україні – це не проблема однієї держави, особливо після Чорнобильської катастрофи. Тому різко постало питання оздоровлення навколишнього середовища через міжнародні договори, законодавство, нормативи, тощо.