Умови та чинники формування і розвитку культурно-освітнього комплексу регіону

На формування регіональної мережі об’єктів культурно-освітнього комплексу впливає велика кількість різноманітних за походженням чинників, проте в економічній та суспільно-географічній літературі не існує їх єдиної класифікації. Вивченням даних чинників займалися такі вчені як, Алимов А., Важенин С., Кочерга О., Яцків М. та інші.

За Алаєвим Е. чинники, ланцюг причинно-наслідкових зв’язків, умови, що регулюють кількісні і якісні характеристики процесу, складають в сукупності механізм процесу [1, с.93]. В економічних дослідженнях під чинником розуміють рушійну силу, умову, необхідну для здійснення господ-дарського процесу, яка в кінцевому випадку впливає на форму територіальної організації продуктивних сил (в нашому випадку на формування культурно-освітнього комплексу).

Яцків М. виділяє групи чинників за системою відповідних ознак, що “подаються ранжовано за їхнім значенням” [3, с.89]:

1) за економічним змістом (виробничо-економічні та соціально-економічні);

2) за ступенем впливу (основні та другорядні);

3) за ступенем залучення резервів (інтенсивні та екстенсивні);

4) за внутрішнім змістом (кількісні та якісні);

5) за часом дії (постійні і тимчасові);

6) за ступенем охоплення (загальні і специфічні);

7) за характером дії (об’єктивні і суб’єктивні);

8) за ступенем кількісного виміру впливу (фактори, що піддаються кількісній оцінці, і ті, що не піддаються кількісній оцінці);

9) за способом визначення впливу (прямі і розрахункові);

10) за об’єктами маркетингового середовища (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку).

Крім того, проводяться локаційний та регіональні аналізи чинників. Під локаційним аналізом розуміють економіко-географічний аналіз чинників розміщення виробництва і соціальних об’єктів з метою пізнання закономірностей і особливостей розміщення конкретних виробництв, для визначення оптимальної локації конкретного об’єкту розміщення, а регіональний аналіз – це економіко-географічний аналіз чинників регіонального розвитку для пізнання закономірностей і особливостей розвитку конкретних районів, для визначення раціональних шляхів соціально-економічного розвитку регіону.

У найбільш загальному вигляді сукупність чинників, що впливають на розташування та розвиток культурно-освітнього комплексу, обумовлюючи його регіональні відмінності, поділяють на: 1) ті, що безпосередньо визначають створення мережі об’єктів (зокрема досягнутий рівень розвитку та структуру матеріального виробництва регіону, особливості системи розселення, чисельність та статево-вікову структуру населення, рівень урбанізації, виконання територією рекреаційних функцій, стан транспортних шляхів тощо); 2) ті, що визначають потребу в послугах соціального призначення, тобто впливають побічно, зокрема, через життєві потреби людей та систему розподільчих відносин (розмір грошових доходів населення, особливості побуту, що визначаються міським або сільським способом життя, освітній рівень, національні традиції, фонд вільного часу населення тощо).

Усі чинники формування та розміщення культурно-освітнього комплексу залежно від походження та соціально-економічного змісту можна поділити на такі групи:

- економіко-географічні (рівень та темпи розвитку територіально-виробничих комплексів, транспортні зв’язки);