Васко да Гама. Відкриття шляху до Індії

Дата народження Васко да Гами точно не встановлена. Відомо, що він народився у маленькому приморському містечку Португалії Сініш між 1460 і 1469 роками. Васко да Гама належав до старовинного дворянського роду. Батько мореплавця Іштеван да Гама був головним управителем і суддею у містечках Сініш і Сільвіш. Троє його синів – Паулу, Айріш і Васко – з дитинства були заворожені розповідями про мандрівки у далекі країни і мріяли про життя, сповнене пригодами та небезпеками.

   Біографи мореплавця вважають, що Васко да Гама, ще будучи підлітком приймав участь в одній із війн Португалії з Кастилією і у юні літа здійснив два чи три плавання до берегів Гвінеї.

   У той час, коли Колумб споряджав в Іспанії свою третю експедицію на захід, португальці спішно відправили шукати шлях навколо Африки до Індії ескадру з трьох кораблів і одного допоміжного судна з провіантом. До складу експедиції входило 170 чоловік.

   Ескадра вийшла з Лісабона влітку 1497 р. Експедицію очолив зовсім молодий 28-річний моряк Васко да Гама.

  

 Минувши острови Зеленого Мису, кораблі взяли курс на південний захід, щоб не йти проти морської течії біля берегів Африки. Вони відійшли на захід більш як на 1 тис.км, а потім повернули на схід і підійшли до Африки біля затоки Святої Єлени.

   Тут португальці вперше побачили бушменів, яких сприйняли за низькорослих негрів. Бушмени, крім того, що досить спритно вміли лазити по деревах, вміло володіли своєю примітивною зброєю – дерев’яними дротиками з наконечниками. Через необережність одного з матросів, який образив місцевих жителів, розпочалась справжня битва між бушменами та португальцями. Васко да Гаму було поранено в ногу.

   Через чотири з половиною місяці після виходу з Ліссабона кораблі, повільно просуваючись на південь, обійшли мис Доброї Надії і пристали до східного берега Африки, назвавши його Берегом Натал (Різдва). Туземці – високі і стрункі негри племені банту, щиро зустріли португальців. Вони забезпечили мореплавців всіма необхідними припасами. За це Васко да Гама подарував місцевому вождю куртку та червоні шаровари і присвоїв його країні назву „Терра-да-Боа-Женті” („країна добрих людей”).

   Наприкінці січня 1498 року ескадра ввійшла в гирло могутньої ріки Замбезі. Оголосивши це місце володінням Португалії, Васко да Гама пробув тут місяць, ремонтуючи кораблі.

   Моряки помітили, що місцеві жителі носили одяг з тканини, якою зазвичай торгували арабські купці. По дорозі на північ вони зустріли арабські кораблі. І зясувалось, що на східному березі Африки є арабські міста – Мозамбік, а ще далі – Момбаса, Малінді.

   Арабські купці й правителі Мозамбіка та Момбаси вороже зустріли португальців, збиралися знищити їхні судна, а моряків захопити в полон. Це було неважко зробити: португальці не мали карти й не знали зручного шляху плавання; до того ж вони важко переносили екваторіальну спеку, хворіли на цингу і втратили вже близько половини екіпажу. Лише завдяки тому, що від тутешніх християн, вихідців з Абіссінії, вдалося вивідати наміри арабів, португальці врятувались, швидко пустившись у море, а потім повернули до порту Малінді. Правитель (шейх) цього порту ворогував з шейхом Момбаси і тому Васко да Гаму зустрів дружелюбно, уклав з ним союз проти шейха Момбаси і дав досвідченого провідника (лоцмана), що знав шлях до Індії. Лоцман прибув на флагманський корабель зі своїми картами та навігаційними приладами. Справжнє ім’я його було Ахмед ібн Маджид, але португальці називали його Малемо Кана, що у перекладі означало „майстер або вчитель кораблеводіння”. До наших часів збереглися його інструкції з плавання у Індійському океані.

   Користуючись попутним вітром (південно-західним мусоном), португальські кораблі після тритижневого плавання підійшли до гористого берега Індії, вкритого розкішною тропічною рослинністю. Поселення, розкидані вздовж берега, тонули в зелені. Ще три дні дороги на південь – і 20 травня 1498 року ескадра підійшла до красивого багатолюдного міста Калікут. Тут стояло багато кораблів, сотні човнів, чути було мову не тільки індійську, а й арабську і багато інших.

  

 Тільки но було кинуто якір біля цього міста, як від берегів відчалили декілька човнів назустріч португальському кораблю. Люди, які сиділи у човнах, мовою знаків запрошували мореплавців відвідати місто. Васко да Гама наказав своєму матросу Жуану Нуньїшу під виглядом купця, розвідати ситуацію та настрій місцевих жителів.