IBN SINA (AVICENNA)

Ibn Sina (Avicenna), great son of the Tajik people, lives in the memory of the nations as scientist and phylosopher, author and phy­sician. He stands among the foremost of the famous men of the late 10th and early 11th century.

After memorizing the Koran in Arabic in the space of a year and a half, the youth devoted himself to the study of medicine.

Ibn Sina won world renown as the author of the "Canon of Me­dicine", a comprehensive work in five books with sections of the fundamentals of medical sciences, as anatomy, physiology, symptomdlogy, prevention of disease, and general dietetics and therapy.

The "Canon" is more than a compendium of the medical knowledge of the time; summarized in it is Ibn Sina's own vast practical expe­rience. The work was translated into Latin, which made it accessible to European physicians, and was widely used in European universi­ties. The Latin translation alone .had some 30 editions.

Many centuries before the inception of bacteriology, Ibn Sina declared that diseases can be spread by water owing to the presence in it of invisibly living organisms. Some of his clinical accounts are remarkably accurate, and many of his suggestions for diet and treat­ment are quite valid from the standpoint of modern medicine too.

Bestows the "Canon", Ibn Sina wrote works on particular aspects and problems of medicine, as for instance, on gastric diseases, on cardiac remedies, on the pulse, and on "the physician's content with the forces of Nature". He considered a correct regimen and health building through exercise to be of the greatest importance.

With the development of scientific European medicine, the "Canon", for so many centuries the standard work, has become a classic of the past. But it will be well to remember that it was used in European medical schools right up to the 17th century; and in- the East, it is frequently consulted even today by men who have received a modern medical training.

Ібн Сіна (Авіценна) величний син Таджикського народу живе в пам’яті нації як вчений та філософ, автор та лікар. Він стоїть серед передових з найвідоміших людей кінця 10 початку 11 століття.

Після написання Корана в Арабії в продовженні півтора року він посвятив себе вивченню медицини.

Ібн Сіна отримав визнання світу як автор “Канону медицини”, всебічну працю з п’яти книг з розділами основ в медичній науці, анатомії, фізіології, симптоматиці, профілактиці та основним дієтам, терапії “Канон” один з стислих викладів медичних знань того часу; в ньому сумований Ібн Сінаго. його багатий практичний досвід. Праця була переведена на латинську, яка зробила її доступною європейським лікарем та була широко використана в європейських університетах. Латинський переклад один мав близько 30 видань.

Багато століть позаду з’явилось бактеріологія. Ібн Сіна заявив що існування може бути розповсюдженням у воді внаслідок присутності в ній невідомих живих організмів.

Декотрі його коліничні звіти дуже акуратні та багато його внесків для дієт та догляду об основані з точки зору сучасної медицини, також Ібн Сіна написав крім “Канона” , праці та деякі аспекти та проблеми медицини, як то наприклад на шлункові розлади, серцеві засоби, на пульс та на “лікарські спори з силами природи”. Він рахував правильним та доцільним будувати здоров’я завдяки вправам і це мало велике значення. З розвитком наукової європейської медицини “Канон” для багатьох центрів став стандартом, став класикою минулого. Але він повторювався та рахувався правильним після 17 століття; та на Сході часто консультував, навіть сьогодні він важний для людини яка вивчає сучасну медицину.