ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ (RELATIVPRONOMEN)

§1. Відносними займенниками е:

der, das, die

який, яка, яке

welcher, welches, welche

Займенники der, das, die i welcher, -es, -е відмінюються так:

Відмінок ОднинаМножинародів

Чоловічий рідСередній рідЖіночий рід

Notn

Gen.

Dat.

Akk.der, welcher dessen

dem, welchem den, welchendas, welches dessen

dem, welchem das, welchesdie, welche deren

der, welchei die, welchedie, welche deren

denen, welchen ehe, welche

Займенники der, das, die мають таке значення, як і welcher, -es, -е, але в сучасній німецькій мові займенники der, das, die вживаються частіше.

Відносні займенники вводять підрядні речення, в яких вони е одночасно і сполучним словом, і членом речення.

Der letzte Roman von Anna Seghers, den ich vor kurzem gelesen habe, gefдllt mir sehr.Останній роман Анни Зегерс, який я недавно читала, мені дуже подобається.

НЕОЗНАЧЕНІ І ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ (INDEFINITPRONOMEN)

§2. До найбільш вживаних неозначених займенників на­лежать:

man — (не перекладається)

jemand — хтось, хто-небудь

jeder, jedes, jede — кожний, всякий; кожне, всяке; кожна, всяка

alle — всі

einige — деякі

viele — багато хто

beide — обидва, обидві

wenige — мало хто

etwas — щось, що-небудь

багатозначність -es-

§3. Слово es може виконувати в реченні різні функції:

1. безособовий займенник-підмет;

es 2. особовий займенник;

3. вказівний займенник;

4. початкова частка в реченні.

1. Ознаки безособового займенника-підмета es.

Приклади:

Es regnet heute.

Bald wird es ganz dunkel.Сьогодні йде дощ.

Незабаром стане зовсім

темно.

У цих реченнях еs єдиний підмет. З ним узгоджується діє­слово в 3-й особі однини. За змістом речення безособові (нема діяча). Es не перекладається. Все речення перекладається як безособове або особове залежно від вживання в українській мові.

2. Ознаки особового займенника es.

Приклади:

Das Fenster ist offen. Mach es zu!

Er nimmt das Wцrterbuch und legt es in den Schrank.Вікно відчинене. Зачини його!

Він бере словник і кладе його в шафу.

Es замінює іменник середнього роду, тільки що згаданий. За змістом речення ясно, що воно не безособове. Перекладаєть­ся es особовим займенником того роду, який іменник має в українській мові.

Особовий займенник es часто вживається в загадках. Імен­ник не названий, його треба вгадати, і поки ще він називаєть­ся es.

Наприклад:

Es bellt wie ein Hund, brьllt wie ein Bдr, singt wie eine Nachtigall, solange man es ruft. Doch hat es keinen Mund.

(Das Echo)

Es hдngt an der Wand ohne Nagel und Band.

(Das Spinngewebe)Воно гавкає як собака, ре­ве як ведмідь, співає як соло­вей, коли його кличуть. Але рота в нього нема.

(Луна)

Воно висить на стіні без цвяхів і мотузок.

(Павутиння)

У таких випадках особовий займенник es перекладається словом воно.

3. Ознаки вказівного займенника es.

Приклади:

Wer reitet so spдt durch Nacht und Wind?

Es ist der Vater mit seinem Kind (Goethe.)

Ich verstehe es nicht.

Er sagte es traurig.

Хто скаче так пізно вночі і в негоду?

Це батько з своїм сином.

Я не розумію цього.

Він сказав це сумно.

Вказівний займенник es вказує на попереднє висловлювання. Воно може бути підметом (приклад 1) або додатком (приклади 2 і 3). Замість es можна підставити das. Перекладається es сло­вом це.

Примітка. Іноді es стоїть між відмінюваним дієсловом і інфінітивною групою. Наприклад.

Sie liebt es, vor dem Schlafen­gehen zu lesen.Вона любить почитати перед сном.

Тоді es допомагає тісніше зв'язати відмінюване дієслово з інфінітивом (вказує на інфінітив). Це вказівне слово. На українську мову це es не пере­кладається.

4. Ознаки початкової частки es.

Приклади:

Es lebte vor vielen Jahren ein alter Fischer.Багато років тому жив ста­рий рибалка.

Частка es завжди стоїть на початку речення. В реченні є інший підмет, з яким узгоджується дієслово. За змістом речен­ня не безособове. На українську мову початкова частка es не перекладається.

Es на початку речення вживається із стилістичних мірку­вань, щоб виділити підмет.