Особливості читання деяких приголосних. Буквосполучення ngu, su, ti. Буквосполучення з h у словах грецького походження

1. Приголосні (Consonantes)

В основному латинські приголосні b, d, f, m, n, p, r, t, v вимовляються так, як відповідні їм приголосні в українській мові. Наприклад:

b – bene,

d – dens, diaeta,

f – febris,

m – manus,

n – nervus,

p – pars, papaver,

r – ren,

t – tinctura,

v – vena

g читається як українське г:

gutta, genu, gramma, gingiva.

h читається як українське г (в слові гарний):

homo, herba, hepar

k читається як українське к. Вживається в словах нелатинського походження:

kalium, keratitis

l завжди читається м’яко:

mel, pulvis, squama

q завжди вживається з буквою u. Сполучення qu читається як кв:

aqua, liquor, squama

s між двома голосними, а також між голосним і приголосним m або n читається як з:

nasus, basis, narcosis, mensis, orqanismus, gargarisma.

x читається як кс, а між голосними – як кз:

radix, lux, exitus, extractum

z читається як з і вживається в словах, запозичених з грецької мови:

zona, zoon, eczema, zygoma.

В словах zincum i influenza z читається як українське у.

Буква с перед е, i, у, дифтонгами ае, ое, eu читається як українське у:

cerebrum, cito, cystis, caecum, coelia.

Перед голосними а, о, u, всіма приголосними і в кінці слова с читається як українське к:

caput, corpus, costa, cutis, cranium, lac.

2. Буквосполучення ngu перед голосними читається як нгв:

lingua, sanguis, unguentum

ti перед голосними читається як українське ці:

operatio, curatio, solutio.

Якщо перед ti стоїть s або x, то ti читається як ті:

combustio, ostium, mixtio.

Буквосполучення su перед голосним, з яким утворює окремий склад, читається як св:

consuetudo

В основному su читається як cy: superior.

3. Буквосполучення ch, ph, rh i th вживаються у словах, запозичених з грецької мови і читається як один звук:

ch - як укр. х: chole, charta

ph - як ф: camphora, typhus, pharynx

rh - як р: rhis, rheumatismus,

th - як т: therapia, thea, ether, thorax.