Соціолінгвістична та етимологічна специфіка американських топонімічних назв

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ІНСТИТУТ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА

Київського інституту "Слов'янський Університет"

Кафедра романо-германської філології

Бакалаврська робота

на тему:

“Соціолінгвістична та етимологічна специфіка американських топонімічних назв.”

Студента ІV курсу

групи С-42

Гончарова Віталія Станіславовича

Науковий керівник: доцент, кандидат

педагогічних наук

Алексевич Г.Л.

Рівне – 2000

ВСТУП

Як кожна сучасна наука мовознавство характеризується інтенсивним розвитком тих галузей, які стикаються з суміжними науковими дисциплінами . До таких інтердисциплінарних напрямків лінгвістичного дослідження відноситься топоніміка, в розвитку якої разом з мовознавством, значну роль відіграють географія і історія.

Топоніми займають особливе місце в лексичній системі мови. Не викликає сумніву, що, представляючи собою визначену групу слів, вони наділені парадигматичними і синтагматичними характеристиками, властивими слову взагалі. Безсумнівно також і те, що категорії, встановлені для власних імен, як спеціального підкласу слів, розповсюджуються і на топоніми.

Разом з тим імовірно, що топоніми не просто різновид власних імен, а власні імена особливого роду, своєрідні якості яких роблять неможливим їх вивчення тільки в межах мовознавства, навіть в самому ширшому його розумінні, тобто як дисципліни, що включає до себе соціолінгвістику, психолінгвістику і етнолінгвістику. Залежно від величини і значення географічних об'єктів розрізняють три види топонімії : мікротопонімія, власне топонімія і макротопонімія .

Мікротопонімія включає назви об'єктів, які з'явилися внаслідок господарської діяльності обмеженої кількості людей на одній території. Назви ці, як правило, живуть в усному мовленні і можуть змінюватися зі змінами в самій мові. Характерною рисою їх є те, що в лінгвістичному плані вони походять від апелятивної, загальної лексики, але

поступово уособлюються і за певних умов можуть стати іменами власними.

Цей процес номінації відбувається тоді , коли слова загального поняття внаслідок закріплення їх за географічними обєктами конкретизуються, індивідуалізуються і переходять у розряд специфічних власних імен, які виражають одиничне поняття – географічну назву. Їхня доля – або зникнути, або стати звичайними топонімами..

Ця праця виконана базуючись на працях вчених які зробили свій внесок в розвиток топоніміки взагалі і у вивчення топоніміки США таких як: П.Г.Зеленський, В.Д.Бєлєнькая, В.Ф.Барашков, Е.М.Мурзаєв, В.А.Ніконов, Є.М.Поспєлов, Mallery R.D, Marckwardt A.H, Robert O'Neill,та багато інших.

Об’єктом дослідження є топонімічна система США.

Предметом дослідження є класифікація та особливості утворення топонімів США на різних ступенях її історичного розвитку.

Мета дослідження – виявити основні принципи утворення топонімів в даній країні на різних її територіях.. В процесі дослідження вирішувались такі завдання:

1.) проаналізувати і описати різні класифікації топонімічних назв, виходячи з історичного та лінгвістичного аспектів;

2.) оцінити співвідношення форми і змісту топонімів на різних територіях країни;

Теоретичне значення - систематизація і класифікація топонімів США спрямовані на поглиблення знань з мови та історії цієї країни.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть використовуватись студентами і викладачами при вивченні історії, культури та мови США.

1

Топоніміка США бере свої початки від часу колонізації Американського континенту після відкриття його Колумбом 12-го жовтня 1492 .Вона подібно до топоніміки інших країн, являє собою змішування різних за часом утворення географічних назв, які присвоювались обєктам різними народами, зокрема корінним населенням, індіанцями і переселенцями з Європи й інших частин світу: голландцями, іспанцями, французами, англійцями, росіянами, українцями та ін.

Різноманітність географічних назв і ті обставини, за яких вони виникали, створюють значні труднощі при аналізі і визначенні їх походження.

Американський лінгвіст Меллері поділяє топоніми США на пять великих груп:

1)Назви, які присвоювались обєктам на честь окремих осіб або груп людей , видатних подій, повязаних з даною місцевістю. Наприклад, міста Binghamton, Rochester (штат Нью-Йорк) названі так на честь окремих осіб; Red Jаcket – на честь індіанського вождя, який носив британський червоний плащ; Voluntown(скор.Volunteers Town, штат Коннектікут) - на так би мовити, честь добровольців, що брали участь у повному знищенні індіанського племені , яке жило в цій місцевості; Tin Cup(район у штаті Колорадо ) - у звязку з тим що там в один час кількість золота міряли жерстяними коробками.

2)Назви, що відбивають фізичні, природні властивості обєкта: Split Rock, Cherry Valley, Oyster Bay, Long Island, Elk Park, Cornville.

3)Назви, запозичені з інших країн:Brazil(штат Індіана), Jerusalem(штат Нью-Йорк).4)Назви, що виникли у звзку з господарською діяльністю населення: Valley Forge, Linoleumville, Gloversville.

5)Назви, які є перекрученням колишніх назв або фантастичними видумками: Wellfleet-перекручення від whal fleet; Pen Yan- скорочено від Pennsylvanians and Yankees- назв перших поселенців у штаті Нью-Йорк

Таке групування і така класифікація назв хоч і дають певне уявлення про характерні риси американських топонімів, але не завжди можуть бути адекватним джерелом їх походження , що визнає і сам Меллері. Зрозуміло , що розгадати походження всіх назв навряд чи можливо.

Крім цього, не всі початкові назви були закріплені на

письмі, оскільки у ранньоамериканський період індіанські племена і народності мали лише зародкове піктографічне, або, як у племені майя, складне ієрогліфічне письмо, багато памяток якого європейські колонізатори знищили. Вже у наш час для деяких індіанських мов (ацтекської, кечуа, гуарані) створено письмо на латинській графічній основі.

Існує також певна тенденція представляти деякі назви в романтичному ореолі, який не завжди має відношення до первинного значення наприклад, довгі роки американці вважали, що індіанська назва річки Міссісіпі відображає поетичне поняття "родоначальник вод" і відповідно перекладена англійською мовою father of waters. Тільки пізніше виявилось, що для індіанців ця назва означала "велика річка", а попередній переклад був неточним.

Топоніми – це факти мови, які закріплені територіально і є щедрим джерелом, неоціненним матеріалом для історії народу, його мови. Вони зберігають невживані у живому мовленні слова, їх форми і навіть звуки, вивчення яких дає можливість зрозуміти розвиток мови. Історії відомі факти , коли вимерлі народи залишили слід лише у географічних назвах (кельтські, грецькі і римські назви в Європі, Азії й Африці).

Існує красива легенда про те, що в тропічних хащах над рікою Оріноко папуга ара викрикує мовою, якої уже давно немає. Це мова племені знищеного європейськими колонізаторами

2.

За даними відомого американського лінгвіста А.Марквардта, на початку XVII ст. індіанці, які жили на території нинішніх Сполучених Штатів, говорили близько 350 мовами . Найпоширеніші індіанські мови – алгонкінські ірокезькі, мускозькі, тано-юто-ацтецькі, пенуті, сіу Англомовні колоністи зустрілися з великою кількістю мов, які відрізнялися від європейських. Наприклад, ряд звуків, які є в індіанських мовах, зовсім відсутні в англійській. За свідченням А.Марквардта, це незалізовані голосні і різні гортанні приголосні. Часто зустрічалися і своєрідні звукосполучення на початку слів типу mtik, pshikye, Kchimkwa (наприклад у мові племені оуджібва).

Звичайно, англійці не пробували відтворювати такі звуки. Вони їх пропускали, адаптуючи вимову слів до рідної мови, спрощуючи і скорочуючи, а іноді між приголосними вставляли англійську голосну. Крім цього, більшість індіанських мов належить до так званого інкорпоративного типу. В слові можуть бути елементи, які в англійській мові є окремими лексичними одиницями. У словотворі використовуються не тільки суфікси і префікси, а й інфікси.

А.Марквардт доходить висновку, що під час запозичення індіанські слова неминуче змінювалися і за значенням і за формою. Особливості звукової системи індіанських мов нелегко було вловити, відтворити і записати англійською мовою.

Є.М.Поспєлов справедливо зазначає:"…Люди не чують звуків, яких вони не знають"  3 .

Отже, індіанські топоніми не могли бути записані грамотно. Записи були дуже приблизними і не відбивали звуковий колорит туземних географічних назв. Що виходило з оригіналу, свідчать такі приклади: назва штату Айова (Iowa / aiowei) - результат уже французського скорочення і перекручення слова з мови племені сіу, яке вимовлялося по індіанськи як ouaouiatonon і мало значення '' tribe ''. Недалеко від Нью - Міфорда ( Коннектікут ) є невеличка річка , назва якої по-індіанськи звучить Naroviyocknowhusatankshunk .Вона не перекладена і ніхто з англомовців річку так не називає.

Топоніми відбивають різні сторони життя і діяльності аборигенів. Вони розповідають про їх помешкання, побудову селищ, знаряддя праці, мисливство, риболовлю. В топонімії розгортається унікальна культура індіанців, міфи, легенди, обряди, вірування: Tiorati ( подібний небу ),

Irondequoit(місце, де помирають хвилі), Towand(де ми ховаємо померлих), Otsego(місце, де проходять зустрічі), Chautauqua( там, де була спіймана перша риба), Keskaechquerem( місце, де проходять обряди).Індіанська топоніміка разюче відрізняється від європейської не тільки семантикою слів що відбираються як назви, а і функціонуванням особливих топонімів – речень. Таким чином , зявляються топоніми типу:Kaskadenauk(вода , що переливається через низькі береги), Missisquoi(тут є добра трава), Wasioja(тут ростуть сосни ), Atgatogwissas(він ловить рибу кошиком), Regiohne(у нього добра печера ), Skanentgraksenge(на цій стороні берегу висаджуватися небезпечно), Moosalamoo (собака загнала лося).

3

§ 3.1

Вплив іспанської мови практично не зачепив американську топонімію в ранній період її розвитку , коли у XVII ст. англійці почали відтісняти іспанців з їх володінь на південному заході країни. Той прошарок іспанських назв, який зберігся на сучасній карті, відноситься до більш пізнішого періоду.

Серед них налічується велика кількість описових ойконімів, побудованих на географічних термінах: Arrogo Grande(ісп. arrogo-джерело;grande-великий);Rio Blanko( ісп. rio-ріка;blanko-білий);Boca Chica (ісп. boca - вхід, дельта ріки; chica - невелика); Cuesta(ісп.cuesta – підйом).

Звертає на себе увагу широко використо - вуваний спосіб метафоричного використання імен називних в ролі географічних термінів:Rincon(кут; використовується в значенні "вузька долина"; зр. в Перу - rincon - долина , ущілля ); Mesilla ( маленький столик; використовується в значенні" невелике плато ";зр. meseta - плоскогіря, плато); Cabezon (велика голова, cabeza-голова, -on-збільшувальний суфікс; використ. в значенні"холм з круглою верхівкою", зр.cabezo- верхівка гори).

Легко утворюються на цій території назви-гібриди, побудовані шляхом зєднання іспанських та англійських лексем:Hermosa Вeach (ісп. hermosa-гарна + англ.- beach –пляж);Buen Park(ісп. buen-добрий + англ. park-парк);Mount Alta(англ. mount + ісп. alta- висока ). В утворенні гібридів приймають участь також розповсюджені американські топонімічні суфікси:Sierraville(ісп.sierra-гірський ланцюг, +ville).

Англізація іспанських назв дуже відчутна в Колорадо(К), практично не зачеплює Нью-Мексіко(НМ). Зрівняйте: Albuquerque aelbukerke -HM,'aelbju,ke:k - K, Mesa Verde 'mtse've:rde - HM, 'mese,ve:de - K, Garsia gairsia - HM, ga:Se - K, Buena Vista bwena,vi:sta - HM,'bju:neviste - K, Salida sa:'lida: - HM, se'laide - K, Culebra ku'lebra - HM, 'kjulibre - K

§ 3.2

.

На сучасній карті сліди французського впливу простежуються, в основному в топонімії тої території , котра в колоніальний період належала Франції:на кордоні з Канадою та в Луїзіані, що охоплювала в останній чверті XVII ст. басейн ріки Міссісіпі(від Великих озер до Мексиканської затоки), в дельті котрої у 1718 р. французами був заснований Новий Орлеан. Після закінчення семирічної війни (1756 – 1763 рр.), коли колонії Франції перейшли до англійців (французські поселення збереглися тільки в Луїзіані), багато французських назв припиняють своє існування. Доля тих топонімів, які позичаються англійцями, зложується по-різному.

Американцями сучасні французські назви вимовляються в відповідності з фонетичними нормами американського варіанту: Bonne Terre ,boni'te:; Louisville 'lu:isvil; St.Louis sen'lju:is;Du Bois du:bois; Detroit de'troit; La Place le'pleis.

Частіше всього французські назви носять описовий характер і можуть бути звязані з флорою і фауною : Frenes ( фр. fréne – ясень ); Chataignier(фр.châtagnier-каштан); Plaquemine(фр.plaqueminier-хурма); Frаmboise(малина); Serpent(змія); Loutre(видра).

Розповсюджені також ойконіми, що будуються на географічних термінах або позначенні будь-яких споруджень. При цьому зберігаються деякі поняття і значення, які можуть майже повністю зникнути з сучасного вжитку.

Зрівняйте: Cassine ( фр. cassine, італ.cassina – невеликий ізольoвано побудований дім; укриття); Detroit(фр.détroit - пролив); La Rigole(фр.rigole - канава).

Один з найбільш розповсюджених французських кінцевих компонентів американських топонімів – ville (фр.ville – місто). Так, в Пенсильванії, де в звязку з розвинутою сіттю міст спостерігається висока концентрація компоненту – ville, маються слідуючі пари назв: Bowmanstown та Bowmansville, Newtown та Newville, Pottstown та Pottsville, Sharpsburg та Sharpsville. Показово, що на франкомовній території (в Луїзіані) – ville зустрічається також в роздільному написанні (Ville Platte), тобто використовується як повнозначна одиниця мови.

§ 3.3

Нові Нідерланди, голландська колонія на річці Гудзон, існувала небільш ніж півстоліття (заснована в 1609р.). Вже в 1674р. вона повністю перейшла до рук англійців. Їїнедовговічність обумовлена рядом причин і звязана перш за все з її мало заселеністю.Процес " англізації ", який спостерігався при запозиченні французських та іспанських найменувань не виключно присутнє й при освоєнні голландських топонімів. Так наприклад Waale Bobbt (голл.waal - валлонець), асоціюючись з співзвучними англійськими словами, дає Wallabout (зр.англ.wall - стіна, голл.wal - вал); Helle Gat (голл.hellen - бути покатим + gat - діра) дає Hell Gate (зр.англ.hell, голл.hel - ад).

В районах колишніх голландських поселень часто зустрічаються назви населених пунктів з компонентом – hook, майже взагалі відсутні на інших територіях. Елемент – hook, приймає участь в назвах як в ролі означення, так й в того , що означує, в злитому або в роздільному написанні: Kinderhook, Sandy Hook, Corlaers Hook, Hook Mountain, Red Hook. Інтенсивність входження слова hook в топонімії цього району (англ.hook – гак ), певно також розяснюється голландським впливом (зр.голл.hoek – кут, сторона).

Цікава доля слова dorp (голл.село), котре в голландський період, в звязку з малою розвиненістю в колонії фермерства ,особливого розповсюдження не отримує. Коли на північному сході зявляються німецькі поселення, зявляється термін Dorf (нім. село, Hartmans Dorf), що в ряді випадків замінив голландський dorp. В сучасності маються одиничні ойконіми з dorp(New Dorp), однак це слово зберігається в назві мешканців. Зрівняйте місцевий варіант назви мешканців міста Schenectady – Dorpians, замість офіційного Schenectadians.

Недивлячись на слабку участь в топонімії лексеми dorp, на сучасній карті зберігається семантично близьке слово bouwer – голл. заст. земледілець; зр. bouwen – розробляти землю; landbouwer – землероб (ойконім Bowery).

4

Новий приток іншомовних назв відноситься до др.пол.XVIII ст. і повязаний з широкою імміграцією з різних країн. Вплив окремих етнічних груп на топонімію країни різне, що повязано з неоднорідністю їх розселення на території США і різною ступеня змішаності з загальною масою американців. В цілому можна сказати, що в тих районах, де іммігранти живуть великими колективами (як, наприклад, фіни в Міннесоті, норвежці в Вісконсині та інш.), етнічні особливості вкоріняються більш прочніше, що відбивається на тривалому збереженні національних топонімів.

Вочевидь, що більша збереженість національних назв спостерігається в сільській місцевості, для яких, в протилежність місту, характерна етнічна замкненість, що дозволяє довше утримувати рідну мову та звичаї.

Зазвичай в іммігрантських колективах створюються місцеві національні назви, так би мовити "внутрішньогрупові" топоніми (in-groups names), які рідко отримують офіційне утвердження.

Ці національні назви, як правило, недовговічні. Зявляючись в першому поколінні іммігрантів, вони зникають. Частіше всього вони означають невеликі природні обєкти(струмки, стави, поля, пагорби) та

господарські будови місцевого значення (загони для худоби, осушувальні канали, ферми) та майже ніколи не відносяться до населених пунктів, яким надаються офіційні американські найменування.

Шляхи утворення внутрішньогрупових топонімів різні: використовуються такі відомі ще з початку XVII століття способи, як перенос топонімів з країни еміграції або використання в назвах національних імен та прізвищ. Широко використовуються "етнічні" топоніми (Dutch Flat, German Bar, Irish town, French Gulch, Finn, Finn town). Використовуються також переклади американських назв на потрібну мову або використання американських топонімів з додаванням національних географічних термінів (таких наприклад, як фінське joki, mäki, järvi). В окремих випадках можуть виникнути національні топоніми описового характеру. Як було вказано, всі ці назви мають обмежене використання в середині окремих національних колективів і рідко приймаються офіційно. Якщо ж це стається, в силу вступає процес їх англізації, що виражається в зміні їх звучання та орфографії.

В звязку з широкою німецькою імміграцією в різні роки необхідно зупинитися на питанні про вплив німецької мови на американську топонімію. В протиріччя тому, що можливо очікувати, виходячи з розмірів імміграції, сліди німецького впливу на сучасній карті незначні. Це пояснюється тим, що запозичення майже повністю обмежуються колоніальним періодом. Поява перших німецьких топонімів відноситься до 1683р., коли в Пенсільванії зявляється німецька колонія Germantown, в яку переселенці потрапляють через Англію та Голландію. Ці найменування являють собою поєднання німецьких імен та прізвищ зі словом burg (нім.місто)-Steinsburg, Hublersburg, та інш. В сучасності в Пенсільванії налічується більше ста пятидесяти ойконімів з – burg.Закріпленню форманта –burg в американській топоніміці допомагали різні мови. Шведи засновують Elfsborg, французи Loisbourg, голландці Middleburg. Велика концентрація топонімів з – burg в Пенсільванії, на території німецьких поселень, змушує припустити німецьке походження – burg в цьому районі. Статус – burg, як одного з провідних топонімічних формантів, був офіційно утверджений дерективою Комітету по географічним назвам, в якій також вказувалося, що при використанні шотл.burgh слід опускати h(так само як в borough опускають ugh)

Крім - burg в якості кінцевого форманту використовується також нім.- heim(дім,притулок).

В Пенсільванії цей формант утворює топонімічний ряд, що дуже виділяється, однак в інших районах країни зустрічається дуже рідко. В загальному німецький вплив зводиться до створення назв – гібридів, де німецьке визначення приєднується до англійської кінцевої частини топоніма: Heilwood(нім.heil – цілий, здоровий, непошкоджений); Ostenside(нім.osten - схід). Німецькі означення зустрічаються також в поєднанні з формантом – ville (Kleinville, нім.klein – малий, маленький).

Топонімія першої половини XIXст. в значній ступені характеризується тим, що в цей період стається заміна багатьох іншомовних назв, що виникли раніше в – XVII, XVIII cт.ст. В цьому відношенні показова доля валлійських топонімів, які зявляються на північному сході країни в останній чверті XVIIст. та виявляють значну стійкість – продовжують функціонувати після закінчення імміграції з Уельсу.

Однак з багаточисельних валлійських ойконімів району Welsh Barong до сучасності дійшло небагато.Це – Uw clan(валл.uwch–верх, llan–церква, село); Tredyffrin(валл.tret yr dyffryn – місто в долині). Останній зберігся незважаючи на те, що на поч. XVIIIст. англійськими колоністами була зроблена спроба ввести у вжиток англійську кальку(ойконім, що незакріпився Valley Town).

Зміна валлійських оконімів характерний процес який проходить в загальному руслі заміни іншомовних назв на англійські: при рості населеного пункту та розширення його впливу йому надається офіційна англійська назва. В цьому випадку показова історія найменування Duffryn Mawr(валл.dyffryn mawr-велика долина), яке відносилось до не великого населеного пункту в долині Great Chester Valley. В результаті посилення значення міста він був переіменований в Greentree (ойконім Duffryn Mawr зберігається в назві вулиці).

Окрім запозичень з Уельсу багато з топонімів утворюється на місці іменників та прикметників, що несуть позитивні коннотації: Dyfalbarhad(впертість), Prydferth(гарний). В цей період виникають також штучні псевдо-валлійські назви, що по вигляду нагадують валлійські(наприклад Tedwyn від імені Ted+Wyn, по анології з древніми топонімами з цим компонентом (валл.wyn - вівця).

Домінуюча американізакція населення, (що відображається в особливостях білінгвізма іммігрантів, рідна мова яких отримує значне випробовування впливу англійської мови) загалом має прояв в обмеженності ролі мов іммігрантського населення в розвитку системи найменувань країни.

5

Достатньо швидкого огляду сучасної топонімічної карти США, щоб переконатися в її разючому відрізненні від карти Англії. Особливо кидається у вічі та обставина, що американські найменування, в більшості представляють собою одиницю сучасної мови, мають незрівняну різноманітність форм. Дійсно, в якості найменувань функціонують як окремі слова, що відносяться до різних частин мови(Falls, Tavern, Golden, Likely), також й найрізноманітніші словосполучення слів (Yellow Creek, Miner's Village, Lake of the Wood, The Cove Palisades).

З огляду на різноманітність форм топонімів та неодноднорідність їх індивідуальних характеристик, словоутворювальна класифікація матеріалу(яка не у всіх випадках може бути однозначно представлена) повинна проводитись з урахуванням комплексу факторів, сучасних та історичних. Окрім розгляду фактичної структури та одиниць, необхідно приймати до уваги особливості словоутворювального процесу, а конкретніше, проходить він в топоніміці чи за її межами.

Впершому випадку має місце утворення топонімів з окремих компонентів, тобто утворення складного найменування, подруге – в топонімію переноситься готова складна форма, функціонуюча і в інших сферах мови.

Проблема встановлення меж окремих словоутворювальних груп особливо гостро постає в американській топоніміці, в звязку з різноманітністю форм та нетрадиційністю багатьох з них. Спостереження показують, що при загальній розпливчастості меж між окремими формами топонімів та багаточисельності проміжних станів, деякі словоутворюючі моделі повторюються з достатньою регулярністю. Це надає можливість виділити – основні словоутворюючі групи, які по ступеню розповсюдження розміщуються в наступному порядку: прості топоніми, що представляють собою вільні незвязані (монолексемні) одиниці; складові, побудовані на основі словосполучень; складні, побудовані на прикладі складних слів; оказіональні топоніми, що характеризуються "штучністю" побудови.§ 5.1

Найбільше розповсюдження в США отримали прості топоніми (більше 30 % всіх назв, в зрівнянні з 5 % в Англії). Їх інтенсивний розвиток закономірний так як це один з найбільш конкретніших способів відображення реальних явищ оточуючої дійсності. Meadow, Hamlet, West, Petroleum, Export – всі ці назви, утворені за допомогою використання одиниць мови, які спочатку не входили в розряд імен власних, відображають окремі признаки населених пунктів, фізико – географічні або економічні.

Однак склад топонімів, що входять в цю групу, не обмежуються очевидними, найбільш характерними випадками, що приводились раніше – є велика кількість назв, що відносяться до цієї групи за низкою признаків.

Отож треба конкретніше розглянути питання про межі групи простих найменувань.

Виходячи зі сказаного вище критерія урахування процесу топонімічного словоутворення, до групи простих топонімів треба віднести назви, запозичені з інших країн, так як вони переносяться в американську топоніміку як готові форми(London, Manchester).

Аналогічне положення з топонімами побудованими на основі антропонімов(Washington, Linkoln), які також, в більшості відносяться до цієї групи. Винятки складають незвичайні по структурі ойконіми, створені на основі використання імені та прізвищ (Kit Сarson, Mark Twain).

Простими треба рахувати перенесені до розряду топонімів прикметники, що утворені за допомогою суфіксів(Smokeless, Windy, Knobly, Central), а також іменники, що включають граматичну морфему множини(Hills, Meadows). Перехід останніх з розряду імен називних у власні відбувається у супроводі переростання граматичного значення морфеми –s в значення лексичне. Форма множини починає виражати вже не багаточисельність обєктів, а його особливі признаки, а саме належність до населеного пункту. У всіх цих випадках відсутній процес топонімічного словоутворення, який дозволив би говорити про складний склад топонімів.

До групи простих також відносяться назви типу Riverside, дуже багаточисельні в американській топоніміці. Їх двоосновність опиняється на рівні топонімії гаданої. Ці топоніми утворені шляхом переходу називних іменників, що являються складними словами англійської мови, в імена власні – топоніми. Таким чином, двоосновний не топонім, а похідний іменник, з якого він утворений:riverside(берег ріки) >Riverside.

До останніх приєднуються випадки використання в якості топонімів стійких словосполучень, що мають характер диоматичних виразів(fair play – порядність >Fair Play). Положення тут, однак, ускладнюється відсутністю єдинообразності – спостерігається також дистантне написання потрібних топонімів(plain dealing – чесність >Plain Dealing).

До простих топонімів, як бачимо слід також віднести найменування, що включають слово saint. Компонент saint може приєднуватись до любого імені, та по суті, втрачає значення "святий", тобто проходить повну десeмантизацію. В зєднанні з імям він утворює неділиме ціле, єдиний комплекс,цілісність якого в більшості випадків підкреслюється орфографією(St.) та обєднуючим наголосом на другу частину топоніму з редукцією або з випаданням голосної в першій:St. Clair [snt'klee], St.John [snt'dzon], [sent'dzon].

§ 5.2

Складові найменування дуже чітко виділяються на сучасній карті – їх кількість в різних штатах півночі, сходу та півдня складають 15 – 20 %, а в західних сягають 30 – 35 %.

Найрозповсюдженіший спосіб утворення назв такого роду це – позначення населеного пункту за допомогою атрибутивної синтагми, перший компонент який виконує описову або обмежувальну функцію(Grassy Meadown), або привносить відтінок характеристики (Peaceful Valley).

Один з характерних признаків американської топонімії заключений в тому, що в атрибутивній синтагмі може зберігатись артикль, який, можливо виконує роль додаткового означення: The Fish Path, The North Branch.

Окремі признаки та якості обєктів можуть також передаватися в назвах при допомозі оякостених прийменників (Crooked creek) або шляхом приєднування до іменників кількісних та порядкових чисельників (Five Points, First Crossing).

Широко розповсюджені в цій групі генетивні конструкції, утворені за допомогою додавання морфеми 's до основ імен називних та власних.

Частота їх використання пояснюється тим, що першопочатково в них було закладено одне з основних топонімічних значень – вказівка приналежності. Надалі, взязку зі зміною обєктивних умов та відсутністю необхідності виражати це значення, може виникнути злиття морфем 's з першим компонентом. В сучасності для позначення нових обєктів та при перейменуваннях генетивні конструкції не використовуються, однак на сучасній карті США є ще багато назв, в яких апостроф зберігається: Fisher's Village.Структуру словосполучень отримують також ойконіми, утворені шляхом приєднування прикметників до готових найменувань (North Springfield) – група, яка не може не бути особливо помітною в системі найменувань, де такого широкого розвитку набуває явище топонімічної омонімії.

Складові топоніми можуть включати більше двох компонентів в тих випадках, якщо одне означення опиняється недостатнім або ж коли воно саме є атрибутивною синтагмою. Членування цих найменувань (тобто співвідношення тих, що визначаються, та тих, що визначають компонентів) різне. Так наприклад в топонімі Blue Mountain Lake прикметник blue служить обставиною до слова mountain, а сполучення blue mountain, самостійно функціонуюче в топонімії як одне ціле, в свою чергу визначає слово lake. Аналогічна побудова ойконімів: Blue Rridge Summit, Pine Grove Mills.

Іншу структуру має топонім Upper Black Eddy, в якому географічний термін eddy визначається прикметником black, що створює готову назву (Black Eddy), а upper має прояв додаткового означення. (Зр. Upper Sulphur Springs, Blue Sulphur Springs). Різниця морфологічної побудови цих назв має також прояв в їх звучанні в неподібності таких параметрів, як темп, тон, паузація та інш. Дескрептивна частина топоніму може складатися з трьох компонентів: Little Egg Harbor Bay.

В топоніміці США, для якої характерна значна вільність в утворенні різних топонімічних форм, часто використовуються прийменникові словосполучення. За звичай прийменник використовується для вказування місцезнаходження обєктів, тобто використовуються в свому прямому значенні. В склад деяких з прийменникових найменувань входить артикль. Однак у його вживанні відсутня одноподібність, так саме, як ів написанні найменувань – роздільному або дефісному. Зр.Cornwall on the Hudson та Annandale – on – Hudson. Часто використовується префікс by : Avon by the Sea, Carmell – by – the – Sea. В ряді випадків утворюються своєподібні прийменникові топоніми, в яких роль означення виконує of – phrase: Point of Rocks.

Вагомим фактором, що характеризує складові топоніми, є порядок компонентів, який залежить від ступеня спаяності ядра топоніма, що несе основне сенсове навантаження (за звичай географічного терміна), та слова, що визначає. В більшості випадків порядок компонентів той самий, що й порядок слів в атребутивній синтагмі – означення + те, що визначається. Однак спостерігається й інверсійний порядок компонентів, коли термін, що знаходиться в меньш звязаному стані, опиняється в препозиції. Зр. Wollf Mount та Mount Hope; Mill Point та Point Pleasant; Swan Lake та Lake Pleasant.

Інверсія обумовлена рядом факторів, з яких основним треба рахувати вплив французської топонімічної моделі, яке розповсюджується на споріднені англійські одиниці. В препозиії можуть стояти такі компоненти, як fort (фр. fort ), mount (фр. mont), port (фр. port), point (фр. pointe), cape (фр. cap).Показово, що інверсійний порядок слів виникає також підчас функціонування компонента glen – (гаельс.gleann, валл.glyn). Зр.Glenrothers(в Шотландії glen + і.с. Rothers) та Glen Hedrick, Glen White (в At.).

Особлива форма цих топонімів не може не вплинути на їх функціонування. Положення терміна в препозиції тягне перенос на нього сенсового навантаження, після чого семантична наповненість терміну стає більш вагомою та очевидною для носіїв мови. Тому за звичай найменування цієї групи опиняються в повному сенсі мотивованими, тобто відбиваючими характерні признаки обєктів, що іменуються.

( Нагадаємо, що абсолютна відповідність семантики компонентів реальним признакам оточуючої дійсності не завжди обовязкова).

В заключення необхідно ще раз звернути увагу на протиріччя, яке закладене в сприйняття цих топонімів, що виникли як вільні словосполучення. Вони безсумнівно мають мотивованість – їх окремі компоненти не підлягають в сприйнятті носіїв мови тій ступені десимантизації, яка спостерігається з топонімами іншої структури.

Разом з тим, тут не може не сказатися процес субстантивації, лексикалізації словосполучень, який, як відомо, мав велике значення в розвитку американського варіанту англійської мови в 17 – 18 ст.ст.

Цей процес часто підримується написанням топонімів, коли утворюються такі непривичні форми, як Newberlin, Fallentimber (замість New Berlin, Fallen Timber). Можливо простежити окремі фази цієї еволюції:William's Port(XVIIIст.)–Williams Port (XIXст.)–Williamsport(XXст.).

Ясність внутрішьої форми та граматична оформленість компонентів (що характ. їх роздільно-оформленість) і відносять їх до групи складених топонімів(топонімів-словосполучень).

§ 5.3

Виділення окремих частин топонімів підкреслюється їх акцентною побудовою. Показово в зв‘язку з цим зрівняння фонетики американських топонімів з омонімічними англійськими, в яких відсутнє додатковий наголос та можлива редукція голосної.

Зр.Fairview – амер.['fee,vju:], англ.['feevju:]; Lowland – амер.['lou,laend], англ.['loulend]; Newtown – амер.['nju:,taun], англ.['nju:taun].Більш детальний розгляд складних топонімів показує, що вони, в свою чергу, мають неоднорідність. Означувальна частина цих найменувань співвідноситься з словами, що належать різним частинам мови: іменникам та прикметникам. Зр.Freeport та Bridgeport; Richland та Oakland.

Як відомо, в англійськіймові, за рахунок слабкої категоріальної означенності прикметників, основи прикметників та іменників, так само як й самі прикметники та іменникі, нерозграничуються досить означено. На фоні загальномовної нечіткості стертість кордонів окремих топонімічних груп ще більш ускладюється.

При розгляді монолексемних атрибутивних комплексів, перший елемент яких співвідноситься з прикметником (Freeland), їх обмеження від вільних

словосполучень грунтується на фонетичному критерію. Доказом того, що подібні комплекси представляють собою з‘єднання не двох слів, а двох основ, служить їх акцентна побудова. Якщо зрівняти вільні сполучення прикметників та іменників типу 'free 'land, 'west 'ford. та т.д., де нормою є рівномірний наголос на обох компонентах, і топоніми 'Freeland, 'Westford з об‘єднуючим наголосом на перший склад, то різниця ритміко – інтонаційного малюнка стає очевидною. Таким чином, топоніми Freeland, Greenfield, Middleport, Westford, що характеризуються поєднуючим наголосом на першому компоненті та послабленим наголосом на другому, тобто утворені по типу складних слів, відносяться до групи складних топонімів.

Топоніми типу Mapledale, Brookhaven, що також представляють собою двоосновні монолексемні комплекси, разом з тим відрізняються від розглянутих вище характером першого компоненту. При означенні їх місця в загальній топонімічній системі фонетичний критерій опиняється недостатнім, і з‘являється необхідність застосувати критерій морфолого – синтаксичний. Перший компонент, що співвідноситься з іменником (в атрибутивній функції), виступає тільки як його основа, так як не має якої – не будь означеної граматичної форми. Таким чином, увесь комплекс характеризується цільнооформленістю, і топонім може також розглядатися як складний, утворений за

типом складних слів.

Особливе місце в американській топоніміці займають найменування типу Coal Center? Paradise Valley (майже повністю відсутні в Англійській), які відрізняються від раніших дистантним розташуванням компонентів та їх меншою спаяністю. Як відомо, в англійській мові відсутні тверді правила в традиційному орфографічному оформленні подібних одиниць, та зовсім істотно ідентичні комплекси пишуться по – різному – злитно , роздільно або через дефіс. В сфері топонімії орфографія також не може розглядатися як рішучій критерій при означенні форми найменування, тим більш, що нестійкість їх написання особливо разюча. Тим не менш необхідно відмітити, що звичайно спостерігається відповідність між цільнооформленістю топоніму – складного слова та злитністю написання та роздільнооформленістю топоніма – словосполучення та дистантним написанням. При означенні особливого положення топонімів типу Coal Center, таким чином, вирішаю чим опиняється не орфографічний признак, а семантична розчленованість комплексу – атрибутивний характер першого компоненту відчувається тут особливо сильно. (Топонім Coal Center означує населений пункт, який дійсно є центром вугільної промисловості).

В зв‘язку з тим, що значення компонентів, що складають ці найменування, добре сприймається носіями мови, звичайно вони утворюються з частин, що відображають спецефічні американські реалії (тобто будуються на основі американізмів): Pumpkin Hollow (особливий сорт гарбуза + довге, узьке ущілля), Skunk Hollow (скунс + ущілля), Prairie Breaking (прерія + піднята целина).

Опреділяючи місце цих найменувань в загальній системі, можна сказати, що по принципу з‘єднання компонентів та їх функій вони аналогічні нестійким складним словам типу stone wall, тобто займають особливе положення на межі між топонімами – словосполученями (складовими) та складними топонімами.

§ 5.4

Американські назви колоритні та химерні, і це відноситься як до їх форми так і до семантики складників назви слів. В жодній іншій країні неможливо знайти таку кількість назв побудованих на розмовних виразах та сленгу (включаючи форми питань та вигуків), як в США.

Семантичний діапазон цих "химерних" назв надзвичайно широкий: тут є Prosperity(процвітання) та Poor – and – Needy(бідний та нужденний), Bachelors' Retreat(притулок холостяків) та Bride(наречена), Senior(старший) та Junior(молодший), Useful(корисний) та Useless (безкорисний) ціле сузір‘я "астрономічних" назв (Sun, Moon, Star, Comet) та т.д.Своєрідність цих топонімів міститься в тому , що вони, в протиріччя загальній мас сі географічних найменувань, не мають в складі географічного терміну. Багато з них будуються як вільні словосполучення найрізноманітнішої ("неочікуваної") семантики(Horsethief Trail – слід конокрада; Total Wreck – повний крах; Hot Coffee – гаряча кава). В деяких використовуються окремі слова, переважно характерні для розмовної повсякденної мови(Gizzard – розм.глотка, Bubble – мильний пузир, Booze – розм.випивка), ідіоматичні вирази розмовного стилю (Nip and Tuch –

амер.стрімголов, Rough – and – ready – зроблений на швидку руку, Hunkindora – амер.,розм., hunkydory – першокласний, світовий), жаргонізми (Razzle Dazzle – жарг.шумиха, суєта).

Основним джерелом штучних найменувань безумовно є топоніми, причому конкретні їх шляхи утворення найрізноманітніші. Більшість новоутворень представляють собою зрощування, перший компонент яких є початковою частиною похідного топоніму, а другий – кінцевою частиною другого топоніму: Orovada > Or(egon) + (Ne)vada. Існують найрізноманітніші модифікації цього основного способу . Зустрічаються зрощування початкових частин окремих топонімів зіскороченням кінцевих: Florala < Flor(ida) + Ala(bama). В деяких випадках зрощуванню підлягають частини трьох топонімів: Texarkana < Tex(as) + Ark(ansas) + (Louisi)ana. Деколи стається випадання групи звуків в середині однієї з складових основ:Illmo < Ill(inois) + M(iss)o(uri). При цьому можуть бути додатки з‘єднувальних голосних: Viropa < Vir(ginia) + P(ennsylvani)a.

6

§ 6.1

Rhod Island. Назва походить з Датської, означає "червоний острів". Прзвисько – "Little Rhody" через малу територію.

Texas. Цей штат називають "Lone Star State" через одну зірку на його прапорі. Слово "texas" походить з індіанської і означає "друзі"

Massachusetts. Назва штату походить від двох індіанських слів "massa" – великий та "wachusett" – гірське місце. Прізвисько штату асоціюється з Пуританізмом - "Old Colony", "Old Colony State".

Michigan. Багато мовознавців вважають, що слово "michigan" походить від індіанського слова, що означає "a great lake". Офіційне прізвисько "Wolverine State".

Ohio. Індіанське слово "ohio" означає "great, grand, far to look upon". Прізвисько "Buckey State".

Wyoming. Слово "wioming" пішло від племені "Делаварів" і означає "upon the great plain". Прізвисько "Equality State".

Kansas. Kansas називають "wheat state" та "Breadbasket of America". Kansas названий так через племена "Kansa" та "kaw", що мешкали в цьому районі. Слово "Kansas" означає "people of the south wind". Найкраще прізвисько "Sunflower State".

Oklahoma. Назва "Oklahoma" – це комбінація двох слів індіанців Choctwa – "okla" - люди, та "homa" - червоний. Прізвиська "Sooner state", "Boomer state".

Utah. Назва походить від племені індіанців Ute, що мешкали тут колись.

Arizona. Назва "Arizona" можливо походить від індіанського слова,"arizonac", але ніхто невпевнений в тому, що воно означає. Дехто вірить, що воно значить "small spring". Прізвисько "Grand Canyon State".

Wiskonsin. Походить від індіанського слова яке має багато значень такі наприклад як:"gathering of the waters", "wild rice country" та "home laud". Прізвисько "Badger state".

Tennessee. Походить від індіанського слова, що означаує "The River with the Big Bend". Прізвисько "Mother of South – Western Statesment".

Missouri. Слово означає "wooden canoe". Цей штат називали "Show me – state".

Alabama. Означає "here we rest". Прізвисько "Cotton State".

Minnesota. Походить від індіанців Дакоти і значить "minni" - вода, "sota" - вода, що відображає небо. Прізвисько "Lake State".

Illinois. Походить від індіанського слова"inni" яке французській вимові "illini" означає "the men, perfect and accomplished". Суфікс – "ois"= tribe. Прізвисько "Prairie State".

Arkansas. Означає "land of downstream people". Прізвисько "Land of Opportunity".

Nebraska. Походить від племені Oto, слово "nebrathka" значить "flat water".

North Dokota. Названий на честь індіанців Сіу які називали себе "dakota" або "lakoto", що значить "allies" або "friends". Прізвисько "Peace Garden State".

§ 6.2

Californian. Названий на честь перших колоністів, що висадались на берег в 1500р. Прізвисько "Golden State".

Nevada. Від іспанського слова, що означає "snow – clad". Прізвисько "Silver State" та "Sagebrush State", "Battle Born State"(1864).

Colorado. Іспанське слово "colorado" значить "coloured red".Пізвисько "Centennial State".

Montana. З іспанської "montana" значить "montainous". Прізвисько "Big Sky Country".

§ 6.3

Oregon. Існують думки, що слово oregon є перекрученням "ouragon" або "ourigan", що асоціюється з англійським "hurricane". Oregon називають "Beaver State".

Vermont. Від французського "Vert Mont", що означає "Green Mountains".

ВИСНОВОКТопонімія США – це топонімія, формування якої майже повністю вкладається в рамки новітньої історії (18-19 ст.). В результаті запозичення багатовікового топонімічного досвіду Англії сполучається з введенням особливих принципів, перш за все, на рівні семантики і словоутворення, принципів відповідаючих новій епосі. Тому багато з них використовується в Австралійській топоніміці.

Далі принципове значення отримує фактор інтенсивності розвитку топонімії. За короткий строк, на протязі двох з половиною століть, величезна територія вкривається найменуваннями.

Це створює необхідність виходу за межі традиційних англійських методів і розширення джерел утворення топонімів, що неминуче веде на пошуки нових шляхів.

Таким чином, молодість топонімії США та інтенсивність її утворення багато в чому визначає своєрідність її сучасного становища, а саме співіснування традиційних(запозичених) і нових (специфічних) топонімічних моделей.

Всі ці фактори – єдина англійська мовна база в її американському варіанті, індіанський топонімічний пласт, зафіксований засобами англійської орфографії, своєрідна спільність з європейськими найменуваннями при допомозі застосування переносів, значна повторність назв в середині країни – обумовили цілісність сучасної топонімічної системи США.

Список використаної літератури.

1)Беленькая В.Д. Очерки Англоязычной топонимики.М.Высшая школа .,1977.

2)Зеленський П.Г. Топоніміка США. Індіанська спадщина//Іноземна філологія.88. Вип.89.

3)Зеленський П.Г Американські Ойконіми та гідроніми, походження і значення.// Іноземна філологія89.Вип.94.

4)Тарасевич М.П.Семантические особенности американских фразеологических топонимов в функциональном аспекте.М.,89

5)ТомахинГ.Б.Америка через американизмы. М.Высшая школа.,82.

6)TomakhinG.B. Across the USA.M.,'80.