Загальна характеристика спритності
Надмірна напруженість може викликатись такими факторами:
• біомеханічними, в результаті виникнення реактивних сил при виконанні складнокоординаційних вправ з великою амплітудою і швидкістю;
• фізіологічними, внаслідок іррадіації збудження в ЦНС;
• психолого-педагогічними, що викликаються скутістю рухів унаслідок складності завдання, емоційного збудження;
• умовами середовища, в якому виконуються рухові дії;
• втомою.
Для удосконалення здатності довільно розслабляти м'язи використовують вправи:
• які вимагають поступового або швидкого переходу від напруження до розслаблення м'язів;
• в яких напруження одних м'язів супроводжується розслабленням інших (права рука напружена, ліва розслаблена);• при виконанні яких необхідно підтримувати рухи за інерцією розслабленої частини тіла за рахунок руху інших частин (колові рухи розслабленими руками);
• що полягають у чергуванні короткочасних ізометричних напружень з наступним повним розслабленням;
• у процесі виконання яких активно розслаблюються м'язи, що не беруть участі в роботі (розслаблення рук при бігу);
• циклічного характеру, які виконують за інерцією після досягнення граничної швидкості (біг, плавання, веслування тощо);
• ациклічного характеру, які вимагають великих зусиль. Після їх закінчення максимально і швидко розслабляють м'язи (кидок набивного м'яча).
Ефективність зазначених вправ значно підвищується, якщо при їх виконанні керуватись певними методичними прийомами, серед яких відзначимо:
• формування в учнів установки на необхідність розслабитись;
• виконання вправ з різною інтенсивністю і тривалістю;
• виконання вправ при різних функціональних станах учнів;
• постійний контроль розслабленості;
• забезпечення належного емоційного стану учнів;
• використання самостійної роботи учнів із власним зоровим контролем (дзеркало, відеозапис);
• широке використання ідеомоторного тренування. При цьому відтворення рухів подумки повинно здійснюватись у строгій відповідності з характеристиками техніки дій. Необхідно також концентрувати увагу на виконанні окремих параметрів дії (основні положення і траєкторії, темп рухів тощо).
Здатність до узгодженості рухів
Особливе значення для результативної діяльності, особливо у спортивних іграх, єдиноборствах та складнокоординаційних вправах, має здатність до перебудови рухових дій у конкретних умовах.