Визначення завдань уроку

Навчити дітей розрізняти основні характеристики рухів — це самостійне завдання загальнорухової підготовки Здатність оцінювати окремі харак-теристики рухів не залежить від рівня розвитку фізичних якостей (учень може розвинути силу, швидкість, але не виробити здатності управляти ними) Виконання завдань. Із заданою віддаллю, швидкістю, силою І амплітудою викликає великий Інтерес в учнів, вносить елемент емоційності та різнома-нітності Врешті решт, без загальної рухової підготовки неможливе ефективне застосування вивченого на уроках у повсякденному житті (подолати пере-шкоду, влучити в ціль тощо)

Уміння управляти часовими, просторовими та силовими параметрами рухових дій дає значний приріст результатів виконання вправ (швидкості, точності, сили) Задля вдосконалення подібного вміння використовують такі прийоми

• виконують вправи з пустотілими гирями, гантелями, палицями, м'ячами, заповненими піском, свинцевими шротами або водою, що надає їм необхідної (заданої) ваги,

• використовують з тією ж метою пластикові пляшки різної величи¬ни, наповнюючи їх за потреби водою, піском,

• постійно збільшуючи І зменшуючи вагу предметів, вимагають від учнів звіту про величину застосованого обтяження,

• вправляючись у метаннях, переміщують ціль угору, вниз, вправо, вліво При цьому учні повинні навчитись оцінювати величини переміщення,

• Із тією ж метою змінюють відстань до цілі, й розміри, вид, попереч¬ник І вагу предмета метання (м'ячик, граната, спис), темп метань, метають правою І лівою рукою,

• виконують перелічені прийоми, стоячи спиною до цілі,

• виконують метання Із заданою траєкторією, визначаючи й та оці¬нюючи ефективність,

• виконують метання серіями—від одного до десяти повторень у кожній,

• вправляючись у стрибках, змінюють темп виконання окремих стриб¬ків у серп, їхню довжину, висоту тощо

Виняткове значення у розв'язанні освітніх завдань має врахування функ-ціональної асиметрії в дітей Спочатку доцільно засвоювати виконання нового

технічного прийому в зручний бік, "зручною" кінцівкою, а потім розучити його в другий бік (другою кінцівкою). Таке "дзеркальне" виконання фізич¬них вправ сприяє розвиткові координаційних здібностей. Формування симетрії рухів з самого початку навчання дає кращі результати, ніж перетво-рення асиметричних рухів у симетричні. Симетрія рухів як прояв рухової універсальності є суттєвою складовою частиною культури рухів і необхід¬ним елементом фізкультурної освіти учнів (дивись розділ "Методи фізичного виховання").

Цінний досвід у цьому плані нагромаджено у "Пласті". Проба на пласто-ву відзнаку фізичної вправності (ПВФВ) складається з п'яти груп вправ. Дві з них виконуються в обидва боки. Пластуни стрибають на правій і лівій нозі та кидають предмети правою і лівою рукою. Результат визначається за су¬мою досягнень в обидва боки, поділеною на два.

Велике прикладне значення має вміння взаємопогоджуваги рухові дії. У побуті, на виробництві, в бойовій обстановці, незважаючи на використан¬ня найсучаснішої техніки, роль узгодженої м'язової роботи дуже важлива. У деяких видах спорту успіх визначається цим фактором, а саме: веслуван¬ня, групова акробатика, синхронне плавання тощо. Навчати погодження колективних дій можна в будь-якій частині уроку. Цьому сприятимуть спеці-альні вправи, а головне, вміла методика їх використання . Дітей треба навчати діяти в ігрових командах та естафетах, визначаючи роль капітана команди у процесі командної боротьби.

Освітні завдання визначають зміст процесу навчання, спрямовують навчальну діяльність, дають змогу передбачити конкретні результати уроку. Але цього ефекту можна досягти лише за умови їх точного формулювання. Неконкретне визначення освітніх завдань призводить до порушення логіки навчального процесу, дезорієнтує учнів, не сприяє їхній активізації.