Фізичне виховання учнів спеціальної медичної групи
Для учнів спеціальної медичної групи проводять уроки І фізичної культури в позаурочний час двічі на тиждень по 45 хв. за окремою програмою. Крім того, вони обов'язково відвідують загальні для всіх уроки фізичної культури, бе¬руть участь у підготовчій і заключній частинах уроку, а під час проведення основної частини виконують вправи, вивчені на заняттях у спеціальній медичній групі, або допомагають вчителеві.
У спеціальній медичній групі можуть навчатися учні з дуже слабким здоров'ям, а також ті, хто раніше не викону¬вав фізичних вправ. Ці діти потребують особливої уваги та індивідуального підходу на кожному уроці.
На заняттях з учнями спеціальної медичної групи треба додержуватись загальноприйнятої структури шкільного уро¬ку фізичної культури, однак він складається не з трьох, а з чотирьох частин.
У вступній частині уроку (3-4 хв.) вчитель організовує учнів, пояснює завдання уроку, повідомляє теоретичні відо¬мості, сприяє виробленню правильної постави. Засобами вступної частини є гімнастичні шикування й перешикову¬вання, ходьба, стройові вправи, дихальні вправи, а також підрахунок частоти пульсу і дихання.
У підготовчій частині (10-15 хв.) проводяться загально-розвивальні вправи, ходьба з різними положеннями рук, танцювальні вправи, ігри з елементами стройових вправ, а також підготовчі й підвідні вправи.
В основній частині (25-28 хв.) навчають одного з основ¬них рухів і включають ігри малої і середньої рухливості (для школярів 7-8 років тривалість її скорочується).
У заключній частині, яка триває до 5 хв., діти викону¬ють дихальні вправи і вправи на розслаблення. Завдання цієї частини - знизити фізіологічне навантаження і при¬вести організм дітей у відносно спокійний стан. У цій частині уроку вчитель підбиває підсумки і дає домашнє за¬вдання.
Усі частини уроку спрямовані на розв'язання освітніх, виховних і оздоровчих завдань, органічно поєднані між со¬бою і становлять єдине ціле.
Дітей спеціальної медичної групи насамперед необхідно навчити різних типів дихання: грудного, черевного і зміша¬ного (повного). У роботі з школярами із захворюванням органів дихання використовують дихальні вправи з видихом із звуковою вимовою голосних і приголосних через рот, літер.
Одним з основних завдань фізичного виховання дітей з ослабленим здоров'ям е навчання їх правильного дихання, формування навичок довільного керування диханням. По¬рушення функції дихання, особливо при фізичних наванта¬женнях, утруднює діяльність системи кровообігу, знижує насиченість крові киснем і призводить до порушення обміну речовин. Дихальні вправи полегшують роботу серця, сприя¬ють нормалізації нервової регуляції дихання і усуненню по¬рушень в діяльності дихальної системи, збільшують життєву місткість легенів, сприяють дифузії газів у легенях і наси-ченню крові та тканин киснем, поліпшенню постави, пози¬тивно впливають на загальний стан здоров'я учнів.
Під час усного рахунку, розв'язання задач, виконання трудових процесів і нових складних фізичних вправ, що ви¬магають більшої уваги, дихальні рухи дітей гальмуються, дихання стає поверхневим, не ритмічним, що посилює кисневу недостатність і прискорює стомленість. Такі самі зміни дихання відбуваються під час навчання дітей нових трудо¬вих дій і фізичних вправ; дихання затримується ще до по¬чатку виконання вправи, що негативно позначається на яко¬сті руху. Мимовільне гальмування дихання спостерігається біля дошки, під час письма, читання, при відповідях, на зма¬ганнях та в інших складних для учня ситуаціях. Довільна регуляція дихання знімає втому, нормалізує ритм і глибину дихання та підвищує працездатність організму школяра.
Необхідність використання довільної регуляції дихання в період росту і формування організму зумовлене також тим, що механізми саморегуляції у дітей і підлітків не зав¬жди надійно й економне забезпечують пристосування орга¬нізму до умов шкільного життя, що постійно змінюються. Сучасні досягнення фізіології дихання відкривають пер¬спективи дальшого розвитку теорії і практики довільного керування диханням, що з успіхом можуть застосовуватись для адаптації і оптимізації розумової та фізичної працездатності школярів з відхиленням у стані здоров'я та їхньої кращої професійної підготовки до трудової діяльності.