Учитель фізичної культури як дослідник

Особливе місце в роботі вчителя фізичної культури займає дослідницька діяльність. Адже цілеспрямований педагогічний вплив на організм і особис-тість учня загалом можливий лише за умови вивчення його потенційних можливостей. Тому ефективна праця спортивного педагога вимагає:

• дослідження фізичного розвитку, фізичної підготовленості і функ-ціонального стану школярів;

• вивчення класу, групи учнів;

• спостереження й аналізу уроків;

• підбору адекватних засобів і методів навчання;

• аналізу власної діяльності і досвіду роботи колег;

• апробації ефективності різних режимів м'язової діяльності;

• планування уроків і спортивного тренування в секціях;

• визначення доступних навантажень для учнів під час виконання різ¬них за характером та Інтенсивністю фізичних вправ;

• оцінки динаміки показників фізіологічних функцій, оперативних і кумулятивних ефектів, досягнутих унаслідок фізичних навантажень. Отже, дослідження — це детальний науковий аналіз будь-яких педагогіч¬них явищ з метою пізнання їх механізмів, причин і наслідків (Як відбуваються? Чому відбуваються? Що дають?) для узагальнення і визначення ефективних засобів, методів і форм педагогічного впливу.

Розрізняють три різновидності педагогічних досліджень у фізичному вихованні:

• методичні роботи, які не ставлять за мету виявлення законів. До таких робіт можна віднести, наприклад, вивчення досвіду роботи педагогів;

• науково-методичні, які ставлять за мету пошук нових шляхів реалі¬зації завдань фізичного виховання (методів, засобів, форм) і відтво¬рення в експерименті відомих закономірностей;

• науково-дослідні роботи, які присвячуються вивченню широкого кола питань, що виходять за межі методики навчання та виховання і можуть вирішувати проблеми техніки виконання фізичних вправ, управління процесом фізичного виховання, економіки фізичного виховання та спорту тощо.

Для проведення дослідження формується методика, яка є його своєрід-ною програмою (планом), що народжується в процесі попереднього опрацювання досліджуваної проблеми. Вона включає:

• вибір теми і формулювання назви. Вибір теми переважно продиктова-ний практикою і повинен віддзеркалювати потреби суспільства та розвиток галузі, а формулювання назви має чітко відображати сенс дослідження і бути лаконічним;

• розробку гіпотези і визначення завдань дослідження. Гіпотеза (перед-бачення результату) розробляється на основі узагальнення досвіду, інтущії та аналізу існуючих наукових фактів, описаних у літературі.

Завдання конкретизують дослідження, і кожне з них представляє сторону проблеми, що підлягає вивченню. Кількість завдань залежить від тривалості дослідження і його складності;

• підбір досліджуваних. Характерною рисою педагогічних досліджень є те, що вони порівняльні. При цьому порівнювати можна: експериментальні і контрольні групи, те, що є сьогодні з тим, що було раніше, зі стандартами.