Здоров’я і хвороба як основні категорії, що визначають стан організму людини

Звільнення дітей від фізичної активності та вимушений спокій негативно позначаються на загальному стані хворої дитини і на протіканні локального патологічного процесу. Клінічні спостереження та практичний досвід показують, що контингент школярів з відхиленнями у стані здоров я особливо потребує застосування засобів фізичної культури при оздоровленні, а невиправдані звільнення від уроків фізичної культури лише шкодять здоров’ю дитини.

Звільнення школярів від занять фізичними вправами може носити лише тимчасовий характер. Звільненими можуть бути тільки діти, які не ходять до школи з причин значних патологічних відхилень у стані здоров’я.

Тимчасове звільнення від занять або їх обмеження бувають необхідними, коли небажано активізувати фізіологічні процеси в організмі: після перенесених гострих та загострень хронічних захворювань, при загальному важкому стані, високій температурі, сильних болях, інтоксикації.

Терміни відновлення занять фізичними вправами в цих випадках визначають індивідуально з врахуванням стану здоров’я і функціонального стану систем організму. в практиці лікарського контролю при визначенні термінів відновлення занять фізичними вправами після гострих та інфекційних захворювань керуються схемою (Табл.1).

Фізична активність є природною біологічною потребою організму на всіх етапах онтогенезу і тому фізичні вправи розглядаються, як природній метод лікування та зміцнення здоров’я

Лікувальний вплив фізичних вправ на організм хворої дитини відбувається через нервовий та гуморальний механізми.

Нервовий механізм характеризується підсиленням нервових зв’язків, які розвиваються між м’язовою системою, корою головного мозку і внутрішніми органами з утворенням моторно-вісцеральних рефлексів та формуванням нових динамічних стереотипів. Будь-яке скорочення м язів подразнює закладені в них чисельні нервові закінчення і потік імпульсів з них спрямовується е ЦНС. Вони змінюють її функціональний стан і через вегетативні центри забезпечують регуляцію і перебудову діяльності внутрішніх органів, а через центр ендокринної системи (гіпоталамус) – роботу залоз внутрішньої секреції.

Під дією фізичних вправ вирівнюється взаємодія основних нервових процесів – підвищується збудливість при збільшених гальмівних процесах, розвивається гальмівний вплив при вираженому патологічному подразненні.

Важливе значення у реакції хворої дитини на фізичні вправи грає гуморальний механізм. Продукти обміну речовин, що утворюються у м язах при фізичній роботі, потрапляють у крові діють на нервову систему безпосередньо на центри і через хеморецептори. Однак гуморальний механізм треба розглядати, як механізм другорядного порядку, що впливає на системи, які функціонують при безпосередньому регулюючому впливі нервових імпульсів.

Існує чотири механізми лікувальної дії фізичних вправ за В.К.Добровольським.

Тонізуюча дія – підвищення тонусу загального та тих органів, у яких він є пониженим за рахунок відновлення моторно-вісцеральних рефлексів.

Тонізуюча дія фізичних вправ виражається, перш за все, у стимуляції моторно-вісцеральних рефлексів. Спеціально підібрані вправи здатні посилювати процеси збудження чи гальмування у ЦНС і тим самим сприяють відновленню рухливості та врівноваженості нервових процесів. Це покращує регулюючі властивості, активізує діяльність ендокринних залоз, стимулює вегетативні функції та обмін речовин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. Суттєвий тонізуючий вплив фізичних вправ на підкорку і кору головного мозку. Він виражається, перш за все, в активізації коркової динаміки. При цьому по механізму негативної індукції можуть пригнічуватись осередки постійного збудження, а за механізмом іррадіації – мобілізуватись порушена лабільність в окремих ділянках головного мозку.При відповідному підборі фізичних вправ можна отримати вибіркову дію на моторно-судинні, моторно-кардіальні, моторно-шлунково-кишкові та інші рефлекси, підвищуючи тонус тих систем і органів, у яких він є пониженим. Тонізуючий вплив фізичних вправ тим вищій, чим більше м язів залучається у рухову діяльність і чим вище м’язове зусилля.