Урок як основна форма фізичного виховання школярів. Проведення уроку

Успіх заняття визначається вже у процесі підготовки до нього. Проте не варто забувані, що конкретна ситуація не завжди може бути передбачена, а це, у свою чергу, викликає потребу перебудувати урок у процесі його про¬ведення. Оцінити ситуацію, що склалась на уроці, і творчо змоделювати її допомагають учительська майстерність, практичний досвід. Однак вдала імпровізація в ході уроку неможлива без глибоких знань, запасу варіантів,

компетентного розрахунку, високорозвиненої інтуїції, бачення перспективи; без вміння трансформувати "чужий досвід" та рекомендації методичної літератури. Водночас звертаємо увагу на недопустимість безпідставного, необ¬грунтованого відхилення вчителя від плану уроку, що порушує порядок і послідовність виконання вправ. Використання одного набору засобів у різ¬них поєднаннях дають різний (часто протилежний) ефект. Розглянемо особливості проведення кожної частини уроку.

Проведення підготовчої частини уроку

Щдготовча частина уроку повинна проводитися так, щоб:

• організувати учнів і психологічно спрямувати їх на свідоме розв'я¬зання передбачених на урок завдань, емоційно підготувати їх до продуктивної праці;

Ч підвести школярів до оволодіння вправами певного характеру і складності (ігровими, легкоатлетичними, гімнастичними і ін.);

• функціонально підготувати організм учнів до виконання інтенсив-ніших і складніших вправ;

• сприяти формуванню правильної постави, виховувати спритність, швидкість і вміння управляти руховою діяльністю.

Отже, у підготовчій частині розв"язуються завдання, пов'язані із забезпечен¬ням найкращих умов реалізації загальних завдань уроку через організаційні, психологічні, координаційні та функціональні впливи на учнів. Водночас вона має певне самостійне освітнє, оздоровче та виховне значення.*

Традиційно урок розпочинається спільним шикуванням класу і рапортом чергового про готовність учнів до початку уроку. Процедура рапорту не обов'язкова в роботі з учнями молодших класів. Але необхідно мати на увазі її виховне значення і категорично вимагати точного і безумовного виконання усіх поданих команд. Сьогодні в школах можна спостерігати (і це масове явище), як учні неточно виконують або зовсім не виконують команд чергового, навіть учителя. Мабуть, це пояснюється низкою причин: відсутністю бажання в дітей виконувати стройові дії, внаслідок надуживання ними; недостатньою вимог¬ливістю вчителя до їх виконання; постійним дефіцитом часу тощо. У боротьбі проти цього явища повинно діяти одне правило: команду подаю лише тоді, коли без дій, викликаних нею, ефективність розв'язання завдань уроку ставиться під сумнів. До таких команд діти ставляться з повагою.

Після привітання черговий стає на правий фланг. Це дає змогу більшості учнів протягом уроку двічі виконувати роль направляючого, що активізує

діяльність учнів під час вивчення різноманітних способів шикувань і пере-шикувань, фігурного марширування. Прагнучи уникнути шаблону, вчитель урізноманітнює форми розміщення і переміщення, але все це, наголошує¬мо, не є самоціллю, а лише умовою, що сприяє досягненню мети навчання.

Останнім часом учителі частково або зовсім відмовляються від традицій-ного початку уроку. Заняття починаються з бесіди про завдання уроку, і після розминки кожен учень обирає собі роботу до смаку.

Можна передбачити, що тенденція модифікації традиційного початку уроку і надалі буде розвиватись, але, на нашу думку, повністю відмовитися від нього буде неправильно (у зв'язку зі специфікою предмета, його тісним поєднанням з військовою справою тощо). Тому ми за урізноманітнення по-чатку уроку залежно (крім іншого) від його типу, змісту, завдань, контингенту учнів, умов проведення.

Обов'язковим елементом організованого початку уроку є привітан-ня. Воно повинно бути взаємно доброзичливим, спокійним, ввічливим, виховувати коректні взаємовідносини між учителем та учнями, забезпечува¬ти успіх подальших спільних дій.