Урок як основна форма фізичного виховання школярів Педагогічна оцінка (аналіз) уроку фізичної культури як спосіб підвищення його ефективності

• своєчасність прямої демонстрації, її доцільність і достатність по-вторень, шляхи попередження сліпого копіювання;

• підготовка учнів до демонстрації, місця спостережень та їх зміни;

• використання слухового, зорового і м'язового сприйняття для ство-рення повної уяви про вправу;

• вплив різних способів демонстрації на успіхи у навчанні;

• використання звукової і світлової сигналізації га музичного супро¬воду для регулювання процесу засвоєння темпу, ритму, стимулю¬вання емоційного стану, вміння обирати музичні твори, керувати виконанням вправ під музику.

Оскільки у процесі проведення занять методи слова і демонстрації вико-ристовуються разом, оцінюють ефективність їх поєднання. Під час використання методів вправи оцінюють:

• їхню доцільність із позицій величини навантаження, впливу на ефективність вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань, поєднання з методами слова і демонстрації;

• відповідність обраних методів до етапу навчання, фізичного і пси-хічного стану учнів;

• доцільність обраного варіанту навчання (загалом чи частинами);

• уміння вчителя своєчасно виявити і виправити помилки;

• ефективність підібраних підвідних і підготовчих вправ;

• ефективність використання ігрового і змагального методів, стиму-лювання творчої активності та свідомості учнів;

• уміння сформувати команди, розподілити ігрові ролі, доступно викласти зміст ігор і правила їх проведення;

• здатність учителя застосувати ігровий і змагальний методи для

виховання учнів.

V. Аналіз стилю діяльності педагога передбачає відповідь на два питання. Перше питання: наскільки зміст і структура уроку відповідають прин¬ципу розвиваючого навчання, а саме:

• уміння вчителя ставити завдання, які стимулюють інтерес учнів до уроку;

• відповідність фізичного, психічного і інтелектуального навантажен¬ня можливостям учнів;

• співвідношення репродуктивної і творчої навчальної діяльності учнів;

• співвідношення засвоєння навчального матеріалу на уроках і в само-стійних позаурочних заняттях; інструктивна спрямованість уроку;

• співвідношення контролю, аналізу й оцінки діяльності учнів з боку вчителя і взаємної критичної оцінки, самоконтролю, самоаналізу і самооцінки учнів;

• співвідношення спонукання учнів до діяльності шляхом комента¬рів, що викликають позитивні відчуття у зв'язку з виконанням ро¬боти, установок, що стимулюють інтерес до занять, і шляхом при¬мусу (різкі зауваження, нотації, нагадування про оцінку тощо);