ХІІІ та ХIV Зимові олімпійські ігри

ПЛАН

ВСТУП

1. XIII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ, ЛЕЙК-ПЛЕСИД, США

13-24 ЛЮТОГО 1980 РОКУ

2. XIV ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ, САРАЄВО, ЮГОСЛАВІЯ

8-23 ЛЮТОГО 1984 РОКУ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Вперше питання про проведення окремо Зимових Олімпійських ігор обговорювалося на сесії МОК у Будапешті (1911 р.), однак представники скандинавських країн, побоюючись за успіх традиційних Північних ігор, що проходять у Стокгольмі, і змагань у норвезькому Холменколлені, були категорично проти подібних ініціатив. До того ж два зимових види спорту хокей і фігурне катання до 1924 року вже були олімпійськими видами спорту, оскільки включалися в програму літніх Ігор у Лондоні (1908) і Антверпені (1920).

При сприянні МОК і зокрема все того ж невтомного П’єра де Кубертена в 1924 у Франції пройшов «Тиждень зимового спорту, присвячений майбутнім Іграм VIII Олімпіади в Парижі», якому через рік був привласнений офіційний статус Перших Зимових Олімпійських ігор.

З тих пір аж до 1992 року біла Олімпіада йшла в ногу з літньою, пропустивши разом з нею 1940 і 1944 роки. За рішенням МОК з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літньої Олімпіади.

XIII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

Лейк-Плесид, США

13-24 лютого 1980 року

На жаль, уряд США не надав належної допомоги Лейк-Плесиду в підготовці до зимових Ігор. Реконструкція спортивних споруд не була закінчена, а під житло в олімпійському селі був використаний новий будинок в'язниці.

Виникли труднощі із транспортом, проблеми з передачею кореспонденції. У той же час адміністрація президента Картера витратила багато коштів на розгорнуту в Лейк-Плесиді кампанію по бойкоту Ігор Московської Олімпіади. На 82 сесії МОК держсекретар США С. Венс при сприянні Американського олімпійського комітету наполягав на позбавленні Москви права проведення Ігор.

Усі ці неприємні моменти не надто вплинули на спортивну сторону зимових Ігор. Змагання, у яких взяло участь 1283 спортсмена з 49 країн, пройшли у винятково напруженій боротьбі.

Програма Ігор включала 38 змагань: біатлон - гонки на 10 і 20 км, естафету 4х7,5 км; бобслей, чоловіки - двійка і четвірка; лижний спорт, чоловіки - гонки на 15, 30 і 50 км, естафета 4 х 10 км, стрибки з трампліна 70 і 90 м; лижне двоєборство; жінки - гонки на 5 і 10 км, естафета 4 х 5 км; гірськолижний спорт, чоловіки і жінки - швидкісний спуск, слалом і гігантський слалом; санний спорт, чоловіки і жінки на 1-місцевих і чоловіка на 2-місцевих санях; швидкісний біг на кониках, чоловіка - 500, 1000, 1500 і 10 000 м, жінки - 500, 1000, 1500 і 3000 м; фігурне катання на кониках, чоловіки і жінки, в одиночному і парному катанні, спортивних танцях на льоді; хокей із шайбою.

Дійсною сенсацією змагань лижників стали золоті медалі дебютанта Ігор спортсмена зі СРСР Н.Зімятова. Попередні Іграм змагання на Кубок світу переконливо свідчили про те, що переможцями змагань у лижних гонках повинні були стати спортсмени Швеції і Норвегії. Однак перша золота медаль Лейк-Плесіда була завойована Н.Зімятовим, який переміг гонці на 30 км. Через кілька днів, він завоював другу золоту медаль - на 50-кілометровій дистанції. Третю золоту медаль Н.Зімятов одержав за перемогу в складі команди, яка виграла естафету 4 х 10 км.