Олімпійський спорт на сучасному етапі (з 1991 р. до 2005 р.)
Керлінг: Збільшено кількість команд, як у турнірах чоловіків, так і жінок з вісьми до 10.
Хокей: Збільшено кількість команд у жіночому турнірі з шести до вісьми.
Сноубордінг: У чоловіків і жінок змінено слалом-гігант на паралельний слалом-гігант.
Олімпійське селище було розміщене на території студентського містечка університету Юти та стало домівкою для 3500 спортсменів та офіційних осіб. Отримавши назву Житлової зони, вона включила житлові приміщення, їдальні, фітнес-центр, ігрові центри, релігійні служби та кімнати відпочинку. Міжнародна зона включила банк, переговорний пункт, кав'ярню, хімчистку, квітковий магазин, фотостудію, пошту, світовий інтернет-центр.
Олімпійський рух в Україні
Історія олімпійського руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли спортсмени України у складі збірної команди Радянського Союзу вперше прийняли участь в Іграх XV Олімпіади в Хельсінкі.
З 1952 по 1990 роки олімпійський рух в Україні розвивався та зміцнював свою позицію в житті країни. Українські атлети складали щонайменше 25% кожної олімпійської команди СРСР. Під час Ігор ХХІІ Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного турніру з великим успіхом проводилися в Києві.
22 грудня 1990 року І Генеральна асамблея засновників прийняла рішення створити Національний олімпійський комітет України і ця дата є офіційною датою його створення. У вересні 1993 року НОК України був остаточно визнаний Міжнародним олімпійським комітетом.
НОК України діє у відповідності до положень Олімпійської хартії, Конституції України та чинного законодавства України і свого Статуту.Основні завдання НОК України - організація підготовки та участі спортсменів в Олімпійських іграх, розширення міжнародного співробітництва, популяризація масового спорту і здорового образу життя, фізичне і духовне збагачення людей. З цією метою НОК України співпрацює з державними, громадськими та іншими організаціями. На засадах незалежності та доброї волі Національний олімпійський комітет України об'єднує більше 50 федерації з видів спорту. Він також має 24 відділення у всіх областях та по одному відділенню в Автономній республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Колективними членами НОК України є більше 80 організацій.
Першим президентом НОК України був обраний олімпійський чемпіон Валерій Пилипович Борзов (Ігри ХХ Олімпіади в Мюнхені, легка атлетика 100 м та 200 м). У 1994 році В.П.Борзов був обраний членом Міжнародного олімпійського комітету в Україні та перевибраний президентом НОК в грудні цього ж року.
10 грудня 1998 року ІХ Генеральна асамблея НОК України обрала президентом Івана Никифоровича Федоренка.
Генеральні секретарі НОК України:
29 вересня 1991 року - пан Володимир Кіба;
13 березня 1992 року - пан Борис Башенко;
19 квітня 1997 року - пан Володимир Геращенко.
Вперше НОК України представляв самостійну національну команду на Іграх XVII Олімпіади в Лілехамері, де українські атлети завоювали 1 золоту і 1 бронзову медалі і посіли 13 місце в неофіційному командному заліку. На іграх ХХVI Олімпіади в Атланті національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзо-вих медалей, посівши 9 загальнокомандне місце. На XVIIІ Олімпійських зимових іграх в Нагано завойовано 1 срібну медаль.
Всього 959 атлетів України приймали участь в Олімпійських іграх. Ними завойовано 207 золотих, 134 срібних і 139 бронзових медалей.