Фінансове забезпечення та відтворення основних засобів

Невиробничі основні фонди – це житлові будинки та інші об’єкти соціально-культурного та побутового обслуговування, які не використовуються в господарській діяльності, але перебувають на балансі Товариства. Вони не переносять свою вартість, на відміну від виробничих фондів, на вартість створеного продукту, вони відтворюються за рахунок прибутку.

Співвідношення окремих груп основних засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень Товариства.

Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання виробничих приміщень; установлення додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого і малоефективного устаткування.

Відтворення основних засобів – процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте і розширене відтворення.

За простого відтворення основних засобів здійснюється заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто в процесі простого відтворення постійно відновлюється попередня виробнича потужність.

Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення потужності основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить три стадії:

1) відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань.

2) відбувається перетворення частин основних засобів, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизації.

3) в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів.Необхідність оновлення основних засобів за ринкових відносин передовсім визначається конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукає Товариства здійснювати прискорене списання основних засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів.

2.2 Знос і амортизація основних засобів

Знос об’єкта – сума амортизації з початку його корисного використання.

Розрізняють два види зносу основних засобів – фізичний і моральний.

Фізичний знос – поступова втрата основними засобами споживчої вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів. [1. ст..11]

Фізичний знос є наслідком виробничих навантажень, впливу атмосферних умов, змін у будові матеріалу, з якого виготовлено знаряддя праці, тощо.

Величин фізичного зносу засобів праці залежить від ряду чинників: якості матеріалів, з яких вони виготовлені, ступеня навантаження (кількості змін роботи на добу, тривалості змін, інтенсивності роботи тощо); кваліфікації працівників, своєчасного проведення оглядів і ремонту техніки; захисту від впливу атмосферних умов тощо.

Основні засоби, які не використовуються, також зношуються в результаті дії сил природи.

В Україні ступінь зношення основних засобів у промисловості поступово приближається до критичної межі це свідчить про необхідність посилення заходів щодо оновлення основних засобів.