Кошторисне фінансування

санітарно – профілактичні установи, тобто санітарно – епідеміологічні, дезінфекційні станції, та заходи по боротьбі з епідеміями;

інші установи і заходи по обслуговуванню інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово – медичних експертиз.

При плануванні видатків бюджету на заклади охорони здоров’я виходять із показників:

по лікарнях та інших лікувальних закладах – кількості ліжок;

по амбулаторно – поліклінічних установах – кількості лікарняних посад;

по фельдшерсько – акушерських пунктах, кількості установ.

При складанні кошторисів лікарень важливе значення має чітке визначення кількості ліжок у стаціонарі на початок планового року, яка встановлюється на основі фактичної їх кількості на звітну дату та можливості збільшення їх на кінець поточного року.

Фінансування соціально-культурних закладів.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє шир ока мережа різноманітних культурно – просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:

державного і міських бюджетів;

коштів профспілок;

коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств.За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення, а за рахунок місцевих бюджетів – широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільських місцевості. Останнім часом підприємства постійно ставлять питання про відомчих клубних установ та бібліотек на фінансування із місцевих бюджетів, аналогічно і профспілки, які разом з підприємствами провадили і провадять велику культурно-масову роботу по розвитку фізичної культури. Частина клубних установ перебуває у підпорядкуванні підприємств, а частина – утримується за рахунок профспілок. В цілому і перші, і другі й досі утримують клубні установи і бібліотеки, комплектують книжні фонди, постачають обладнання й інвентар для клубної роботи, ведуть лекційну, екскурсійну та іншу роботу. У зв’язку з дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на утримання культурно-просвітних закладів із року в рік зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва. Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються тільки на проведення виставок картин, придбання предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю. Частково фінансуються також телебачення та раді.

Економіка України ще не подолала негативні явища перехідного періоду, тому повинна скорочувати видатки бюджету на соціально – культурні заходи.

Фінансування органів влади і управління.

Фінансування органів влади і управління провадиться винятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За рахунок бюджету утримуються органи прокуратури та суду.

Фінансування різних гілок влади й управління провадиться з відповідних бюджетів. Асигнування на їх утримання затверджується Верховною Радою України: по державних органах влади і управління у складі видатків Державного бюджету, а по місцевих органах влади і управління – у складі відповідних місцевих бюджетів у розмірах, передбачених Верховною Радою України на ці цілі.

Фінансування управління провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою та бюджетним розписом і твердим додержанням бюджетної класифікації (глави, параграфи, статті). При необхідності провадиться збільшення видатків по окремих статтях за рахунок зменшення в наступному кварталі, наприклад із третього кварталу на другий. У межах одного кварталу розпорядження чи рішення не приймається. Для збільшення видатків за рахунок наступного кварталу необхідний нормативний документ по вищих органах управління чи розпорядження по місцевих органах з обов’язковим повідомленням Міністерства фінансів України. Якщо ж мається економія по видатках, то вона наприкінці кварталу не закривається і переходить у фінансування наступного кварталу.