Валютна система України. Проблемні аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах

Варто наголосити , що питаннями національної валютної системи з усіма похідними займаються українські вчені Боринець С. , Філіпенко А., Козик В., Мальчинський А.

Розділ 1

Шляхи становлення національної валютної системи

1.1 Формування системи валютного регулювання і валютного контролю

Після розголошення незалежності Україна не успадкувала нічого позитивного в економічному плані від колишнього Радянського Союзу. Так внаслідок нав'язування нашій державі в складі колишнього Союзу невигідних, із точки зору перспектив світового науково - технічного розвитку, спеціалізації і кооперування, структура загального експорту і імпорту України була ще більш деформована ніж у цілому в СРСР . Практично весь кадровий потенціал, який більш - менш знався на зовнішньо - економічній діяльності, було зосереджено за межами України в Москві [ 29,c3] .

Після розпаду СРСР Росія привласнила валютний й інші внески України, фактично весь алмазний і художні фонди колишнього Союзу. Саме за таких обставин Україна змушена була взяти на себе обслуговування і погашення 16,37% загального боргу колишнього СРСР [7,с.в].

Забезпечення стабільності національних грошей та їхньої реальної ціни молода незалежна держава не могла здійснювати без відповідної валютної політики. Тому на початку 1993 р. Уряд прийняв декрет “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яким призначив Національний банк України головним валютним органом держави [10,с.65].

Основна складова частина валютної політики - це впровадження механізму регулювання платіжного балансу України, що є одним із найважливіших макроекономічних аспектів діяльності НБУ [9, с.102].

Пріоритетними завданнями вищенаведеного декрету були:

стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют;

концентрація валютного попиту та пропозиції;

поступова ліквідація паралельного обігу іноземних і національної валют;

залучення валютних коштів в Україну;

скорочення імпортованої інфляції [10,с.66].

Декретом установлювався принцип внутрішньої конвертованості українського карбованця на розвинутому міжбанківському ринку, було запроваджено обов'язків продаж через уповноважені банки на Міжбанківському валютному ринку України 50% надходжень в іноземній валюті на користь резидентів. При цьому такий порядок не поширювався на:

валютну виручку, яка спрямовувалася на погашення використаних валютних кредитів, отриманих за дозволом НБУ або гарантованих урядом;

залишки коштів на поточних балансових рахунках резидентів на момент прийняття Декрету;

іноземну валюту , що вивозиться для внесення у статутні фонди спільних підприємств;

виручку в іноземній валюті за експорт продукції власного виробництва, яка надходить на користь підприємств і іноземними інвестиціями[12,с.61].