Державні цільові фонди

- асигнувань з державного та місцевих бюджетів, обсяг яких встановлюється Верховною Радою України (1% від кош¬тів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів);

- обов'язкових внесків підприємств, установ і організацій всіх форм власності, які здійснюють виробничо-господарську або комерційну діяльність.

Норми відрахувань визначаються при затвердженні дер¬жавного бюджету України на наступний рік. При цьому 20% коштів централізуються у Державному центрі зайнятості Мі¬ністерства праці та соціальної політики України;

- добровільних внесків об'єднань громадян, громадян і зарубіжних фірм, інших надходжень;

- коштів служби зайнятості, отриманих від надходжень платних послуг підприємствам, організаціям і частини при¬бутку підприємств і організацій, що створюються державною службою зайнятості.

Важливим джерелом доходів Фонду є збори на обов'язкове соціальне страхування у разі безробіття.

Платниками збору є:

а) СПД незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські, інші установи та організації, об'єднання громадян і юридичні особи, а також фізичні особи (СПД), які використовують працю найманих працівників;

б) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи плат¬ників збору, зазначених в п. «а», що не мають статусу юри¬дичної особи, розташовані на території іншої, ніж платники зборів, територіальної громади;

в) фізичні особи (СПД), які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси;

г) фізичні особи, які працюють на умовах трудового дого¬вору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо. Об'єкти оподаткування та ставки зборів є різ¬ними для платників. Для першої і другої групи (п.п. «а» і «б») це фактичні витрати на оплату праці працівників, які вклю¬чають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень. До цих витрат не належать витрати на оплату виконаних робіт згідно з цивільно-пра¬вовими договорами, виплата доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо. Ставка збору становить 1,5%.

Платники третьої групи (п. «в» сплачують збір в розмірі 0.5 відсотка від суми оподатковуваного доходу (прибутку).

Ставка збору для платників четвертої групи (п. <<г») ста¬новить 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу.

При визначенні об'єкта оподаткування треба враховувати, що при одержанні працівниками доходів у натуральній формі (продукція власного виробництва) розмір доходу обчислю¬ється за ціною продукції, але не нижчою від собівартості у місяці нарахування доходів. Збір з оплати праці, одержаний в іноземній валюті, сплачується національною грошовою оди¬ницею України за курсом НБУ, що діє на дату одержання доходу. Обчислення збору здійснюється платниками щоміся¬ця.

Сплачується збір одночасно з одержанням коштів в уста¬новах банків на оплату праці і зараховується на балансовий рахунок державного бюджету України, відкритий в органах державного казначейства. При одержанні коштів на оплату праці з виручки від реалізації платники можуть вносити збір готівкою в день одержання заробітної плати.Збір для фізичних осіб (СПД), які не використовують пра¬цю найманих працівників, адвокатів, приватних нотаріусів, діяльність яких заснована на приватній власності та виключ¬но на її праці - нараховується на доход (прибуток), що підлягає оподаткуванню. Він визначається як різниця між валовим доходом та документально підтвердженими валови¬ми витратами.

Ці платники сплачують збір на обов'язкове соціальне стра¬хування у разі безробіття щоквартально із фактично одержа¬ного доходу (прибутку) за звітний період, не пізніше 20 квіт¬ня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня.