Грошовий обіг і грошовий оборот

ПЛАН

1.Закони грошового обігу.

2.Види грошового обороту.

3.Безготівкові розрахунки.

1. Закон грошового обігу.

Закон грошового обігу був сформульований К.Марксом у його фундаментальній праці "Капітал". Він виражається наступною формулою:

М - кількість грошових знаків, необхідних в даний момент для обігу;

Ц - сума цін товарів, що підлягають реалізації;

В - сума цін товарів, платежі по яких виходять за рамки даного періоду;

П- сума цін товарів, проданих у минулі періоди, терміни платежів по яких наступили;

ВП- сума взаємопогашених платежів;

V - швидкість обороту грошової одиниці.

Залежність рівня цін від грошової маси визначається формулою Фішера:

MV = PQ

P - ціна товару;

Q - кількість товарів, пропонована на ринку.

Так, якщо відомо загальна кількість товарів на ринку країни і ціни, по яких вони продаються, то можна прорахувати необхідну кількість грошей в обігу

Приклад. Протягом року в країні продається 10 млн. одиниць товару (Q) за ціною 500 грн. за одиницю (P). Швидкість обороту грошей дорівнює 5 оборотам у рік (V).

Визначити необхідну грошову масу (M).

М = (10 * 500)/5 = 1 000 млрд. грн.

Рівняння Фішера показує, що, якщо ціни на товари в країні ростуть, то необхідно збільшувати масу грошей у обороті. У противному випадку виникне дефіцит грошей. Така ситуація мала місце в Україні в 1993 році, коли в результаті лібералізації цін, вони різко підскочили, а держава не встигла привести у відповідність з ними грошову масу. У цій ситуації влада змушена вводити більш великі купюри.

Для аналізу кількісних змін грошового обороту на визначену дату і за визначений період, а також для розробки заходів по регулюванню темпів збільшення об’єму грошової маси використовують спеціальні показники, або як їх ще називають – грошові агрегати:

Агрегат