КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

Національний Банк України – державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Національний Банк України утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність” від 30 березня 1991 року.

Як на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні функції:

емісія грошей та організація їх обігу;

кредитор останьої надії для комерційних банків;

організація розрахунків між банками;

обслуговування державного боргу країни;

проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;

видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;

контроль за діяльністю комерційних банків.Національний банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівкових грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи. В звязку з цим НБУ:

визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;

організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;

встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей;

забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;

визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.

На Центральний банк покладається регулювання грошового обігу в країні, в звязку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.

Для регулювання діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них такі економічні нормативи:

мінімальний розмір статутного фонду;

граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;

показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобовязаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів.

розмір обовязкових резервів, що розміщуються в Національному банку;

максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобовязання.

Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.