Суть бюджетної системи

Законопроект визначає механізм реструктуризації та списання заборгованості, який реалізується таким чином. Після набрання чинності відповідним законом про реструктуризацію заборгованості підприємства в тримісячний термін приймають рішення щодо реструктуризації заборгованості та в тижневий термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомляють про це в податковий орган, де обмінюються. Податковий орган зобов'язаний зареєструвати у двотижневий строк з дня отримання повідомлення щодо прийняття рішення про реструктуризацію податкової заборгованості та відкрити облікову картку реструктурованої податкової заборгованості. Якщо зазначене повідомлення має помилки в розрахунках або описки, відповідний податковий орган зобов'язаний самостійно їх виправити та в двотижневий строк з дня його отримання повідомити про такі виправлення та про реєстрацію повідомлення платника податку.

У той же час законопроект передбачає санкції не тільки до підприємств, які порушують умови договору про реструктуризацію боргів, але й до їх керівників. Зокрема, несплата реструктурованої податкової заборгованості протягом трьох місяців підприємством є підставою для розірвання контракту з керівником такого підприємства в разі наявності його вини.

Що стосується списання заборгованості, то списанню підлягає лише та безнадійна заборгованість підприємств, яка попередньо була реструктуризо-вана у порядку, визначеному цим Законом.

Дія цього Закону не поширюється на нерезидентів, які є платниками податків і зборів згідно із законодавством України. Підприємства, установи, організації незалежно зід форм власності, які мають заборгованість перед бюджетами, не мають права проводити уступки вимог іншим особам у частині згідно з цим Законом.

Це вже другий законопроект з цього питання, який знаходиться на розгляді у ВР України. Можна сподіватися, що найближчого часу проблема реструктуризації та списання боргів буде вирішена, що надасть можливість багатьом підприємствам нормально функціонувати.

Необхідно звернути увагу на те, що питання управління внутрішнім державним боргом відносяться до компетенції Міністерства фінансів України. Національний банк України, виконує лише операції, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

Слід також звернути увагу на те, що до складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм. У зв'язку з цим, склад Державного боргу

потребує значних уточнень. Так, до нього не можуть бути віднесені боргові зобов'язання за депозитними сертифікатами Національного банку України, заборгованість за державними платежами та інші види заборгованості, які відповідно до чинного законодавства не віднесені до складу державного внутрішнього боргу.

Щодо об'єктивності оцінки рівня боргової безпеки України лише на підставі одного показника (відношення зовнішнього боргу до ВВП), то вважаємо за необхідне зауважити таке. Керуючись міжнародними методами, регулювання зовнішньої заборгованості країни здійснюється з точки зору економічного розвитку держави в співставленні із основними макроекономічними показниками. За методикою Світового банку для визначення обтяжливості зовнішнього боргу та віднесення країни до категорії з високим рівнем зовнішньої заборгованості (країни з надмірною та помірною заборгованістю) або категорії з незначною заборгованістю використовується, як мінімум, чотири ключових показники (одним з яких є валовий борг у відсотках до ВВП), при цьому критерієм віднесення країни до відповідної категорії є перевищення трьома з них критичних рівнів, визначених для відповідної категорії.

Вислів про те, що «час від часу анулюється заборгованість перед Національним банком України» у контексті заборгованості за облігаціями внутрішньої державної позик не відповідає дійсності. Так була проведена заміна облігацій попередніх випусків, утримувачем яких був Національний банк України. Подальші «анулювання» не проводились.

Не відповідає також дійсності висновок про те, що Державний бюджет жодного разу не зводився без дефіциту. Державний бюджет України 2000 року був бездефіцитним.

Висновки.Уряд декларує, що проект бюджету на 2001 рік має соціальне спрямування, але необхідно зазначити, що в ньому немає чіткого вирішення питань щодо прожиткового мінімуму, він не відповідає потребам фінансування соціальної сфери, пенсійних виплат, допомоги малозабезпеченим. Становище погіршується невідповідністю співвідношення курсу долару до гривні, заниженням рівня інфляції. Передбачене підвищення заробітної плати вчителям на 25% за рахунок інфляції реально становитиме 10-15%. Витрати на охорону здоров'я також розглядаються як звичайна витратна стаття, а не як інвестиції в людину. Разом з тим від низьких заробітної плати та пенсій страждають не лише конкретні люди. Незрівнянно більший збиток несе економіка в цілому, оскільки результатом такої політики стає падіння внутрішнього платоспроможного попиту як фактору нарощення обсягів виробництва.