Звітність банків

Звітність має бути дієвою, тобто забезпечувати необхідною ін¬формацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кіль¬кісні та якісні сторони явищ, що вивчаються. Водночас вона не повинна бути громіздкою та трудомісткою, а раціонально побудова¬ною й економічною. Цьому має сприяти розроблення Національним банком України централізованої стандартної програми для форму¬вання усіх форм фінансової звітності з операційного дня банку.Основне призначення фінансової та статистичної звітності поля¬гає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан банку, про результати його господар¬сько-фінансової діяльності за звітний період. Користувачам також необхідна інформація, яка дає змогу краще розібратися в особливо¬стях здійснюваних банками операцій. Така інформація їм потрібна завжди, а особливо тоді, коли банк перебуває під посиленим конт¬ролем та подає Національному банку інформацію, яка не завжди призначена для оприлюднення. Тому розкриття інформації у фінан¬сових звітах банку мусить бути достатньо вичерпним для того, щоб задовольнити потреби користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів управління і контролю ризи¬ків, пов'язаних з кредитними та іншими операціями банку.

Користувачами звітності можуть бути уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади, юридичні

та фізичні особи, заінтересовані в результатах господарської діяль¬ності банку, в тому числі власники, засновники та акціонери банку, кредитори, інвестори та інші особи, які відповідно до чинного зако¬нодавства мають право на отримання інформації, що міститься у фі¬нансовій звітності.

Головним користувачем звітності комерційних банків виступає Національний банк України, котрий виконує роль центрального банку держави та функцію банківського нагляду. Відповідною інформацією щодо стану грошового обігу та діяльності банківської системи корис¬туються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.

2. Класифікація звітності банків

Залежно від цілі використання показників звітність банків поді¬ляють на державну статистичну звітність та банківську звітність.

Державна статистична звітність подається банками усіх ви¬дів та форм власності, включаючи Національний банк України, міс¬цевим статистичним органам за формами і в порядку, встановле¬ному Державним комітетом статистики України відповідно до чинного законодавства з питань державної статистики. Ця звіт¬ність містить інформацію, яка є типовою для будь-якого суб'єкта господарювання і яка узагальнюється органом державної статисти¬ки в цілому по народному господарству для розроблення статистики національних рахунків з розподілом за секторами економіки. Така звітність включає дані про фінансові результати діяльності, чисель¬ність працюючих, використання робочого часу, оплату праці, наяв¬ність основних фондів, капітальні вкладення, діяльність обчислю¬вальних центрів, використання обчислювальної техніки, кількість автотранспорту, а також іншу інформацію.

Банки складають спеціальну звітність, котра подається окремим користувачам і містить цільову інформацію. Так, банки подають по¬датковим органам декларацію про прибуток, податкову декларацію про податок на додану вартість тощо. Джерелами спеціальної звіт¬ності є дані бухгалтерського та статистичного обліку.

Банківська звітність — це спеціальна звітність, що подається лише банками та іншими фінансовими посередниками, які викону¬ють банківські операції. Форми банківської звітності, порядок її складання та подання згідно з чинним законодавством визначаються Національним банком України. Дані банківської звітності є основою для розроблення грошово-кредитної і банківської статистики, яка використовується для виконання Національним банком України ре¬гулюючих та наглядових функцій.

Статистичні показники, що відображають здійснювані банківсь¬ким сектором кредитні й депозитні операції, використовуються для

аналізу поведінки цього сектора, результатів грошово-кредитної по¬літики та політики банківського нагляду. Крім того, грошово-кре¬дитна статистика дає змогу проаналізувати вплив банківського сек¬тора на економіку держави.

Банківська звітність залежно від змісту і джерел її складання по¬діляється на фінансову і статистичну, на офіційну й оперативну.

Фінансова звітність відображає фінансовий стан банку та ре¬зультати діяльності за звітний період. Вона складається на підставі даних фінансового обліку. Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансо¬вої звітності, внутрішній та міжформеній ув'язці показників.