Інвестиційний клімат в Україні
ЗМІСТ
Вступ 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В ЕКОНОМІЦІ 7
1.1.Зміст поняття “інвестиційний клімат” 7
1.2.Оцінки сучасного інвестиційного клімату 13
1.3.Фактори формування інвестиційного клімату 24
2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В УКРАЇНІ
2.1.Інвестиційна діяльність в Україні в роки незалежності 37
2.2.Інвестиційна ситуація в Україні та її вплив на розвиток економіки 52
2.3.Аналіз сучасної інвестиційної діяльності в контексті розвитку економіки в розрізі регіонів 59
2.4.Роль прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну і з України у формуванні інвестиційного клімату в країні 82
3. ПЕРСПЕКТИВНІ ЗМІНИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ 96
3.1.Проблеми поліпшення інвестиційного клімату України в найближчій перспективі 92
3.2. Інвестиційна модель соціально-економічного розвитку України 95
ВИСНОВКИ 99
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 105
ДОДАТКИ 112
ВСТУП
Після виборення Україною незалежності надзвичайно зросла актуальність вивчення проблем, пов’язаних з інвестуванням розвитку економіки нової держави. І це не дивно. Адже, якщо є інвестиції (а вони є тоді, коли в країні має місце сприятливий інвестиційний клімат), то тоді легко сформувати висхідні тенденції соціально-економічного розвитку національного господарського комплексу, які є запорукою не тільки економічної, але і політичної незалежності.
Останнім часом дослідження інвестиційних процесів актуалізувалося у зв'язку з Розпорядженням “Про деякі питання зовнішньоекономічної діяльності” від 26 лютого 1999 року №42/99-рп., яке викликало величезний резонанс у найрізноманітніших колах громадськості, в бізнесових структурах не тільки України, але і багатьох інших країн світу.
Що ж це за розпорядження ? В зв'язку з чим було прийняте ? Воно пов’язане із функціонуванням у нашій державі підприємств з іноземними інвестиціями. Як не дивно, але саме в основі функціонування таких підприємств лежить законодавча плутанина: замість того, щоб обережно і делікатно вирішувати всі питання, що стосуються діяльності в Україні іноземних компаній, керівництво Державної податкової адміністрації та деякі урядовці спробували розрубити цей вузол один раз і назавжди. Державна податкова адміністрація підготувала проект Розпорядження “Про деякі питання зовнішньоекономічної діяльності” від 26 лютого 1999 року №42/99-рп., яким припиняється зовнішньоекономічна діяльність 37 спільних підприємств з іноземними інвестиціями. Як бачимо, в результаті прийнятого лише одного розпорядження кардинально змінюється інвестиційний клімат в Україні, різко зростає ризик бізнесової діяльності в країні, формується фінансово-економічне поле нестабільності. Це призвело до широкомасштабного ланцюгового конфлікту, що вийшов на міжнародний рівень, дедалі більше набуваючи політичного забарвлення. У цей конфлікт виявився втягнутим і Президент України. Для широкого фахового обговорення означених проблем Інститут трансформації суспільства 25 березня 1999 року провів “круглий стіл” на тему: «Сектор іноземного інвестування в Україні: від звуження до знищення?». В колі учасників круглого столу були народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Національного банку, Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ, Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі, Фонду держмайна, Верховного Суду України, Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції, Спілки юристів України, Western NIS Enterprise Fund (США), Посольства США, Посольства Канади, Посольства Великобританії, Посольства Королівства Нідерландів, Посольства Республіки Польща, Посольства Естонії в Україні, керівники компаній “Український мобільний зв’язок” (UMC), “Укрросметал”, “Укртехносинтез”, “Харьківсібінвест”, “Норск Гідро Київ”, “Станкомплект”, “Студія Лева”, “Британіка”, “Айлон”, “Юріс”, іноземні засновники СП, засоби масової інформації та ін.