Відповідальність працівників податкової міліції за порушення законності під час виконання службових обов’язків
Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та ін¬шими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відпо¬відальність.
При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів грома-дянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшко-дування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.
Працівник міліції, який виконує свої обов'язки відповідно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.
Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому поряд¬ку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.
Посадова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежне виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Крім відшкодування матеріальних збитків, згідно з ст. 440 КК і вказаним законом може мати місце відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання та попереднього слідства завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'яз¬ків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого жит¬тя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погір¬шення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків мораль¬ного характеру. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством. Про відшкодування шкоди у місячний термін з дня звернення громадянина відповідних органів дізнання чи її попереднього слідства виносять постанову, яку, у разі незгоди з нею, громадянин може оскаржити до суду за місцем його проживання або місцезнаходження відповідного органу дізнання чи попереднього слідства. Сторони в цих справах звільняються від сплати судових витрат.
Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежне виконує свої обов'язки, в результаті чого громадянинові чи організації завдано матеріальної шкоди, несе відповідальність у відповідності із ст. 440 ЦК.
Якщо працівник міліції завдав шкоди у стані необхідної оборони, то така шкода не підлягає відшкодуванню за умови., якщо не були перевище¬ні межі необхідної оборони. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обстави¬ни, за яких була завдана така шкода, суд може покласти обов'язок її від¬шкодування на третю особу, в інтересах якої діяв працівник міліції, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як цю третю особу, так і працівника міліції, який завдав шкоди.
Відповідно до положень ст. 15 КпАП працівники міліції за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за Дисциплі¬нарним статутом (затверджений указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р.). За порушення правил, норм і стандартів стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних діянь та ін¬ших правопорушень, пов'язаних з корупцією, неправомірне використання державного майна, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора і за контрабанду вони несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Проте до них не може бути застосовано виправні роботи та адміністративний арешт. Але і у названих випадках органи (службові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладених стягнень передавати матеріали про правопорушен¬ня відповідним органам, для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Працівники міліції, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого майна, притягаються до мате-ріальної відповідальності. Відповідно до п. 1 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 23 червня 1905 р. (Голос України. – 1995. – 27 липня), його дія поширюється на осіб ря¬дового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ Украї¬ни, в тому числі міліції. Таким чином, порядок притягнення до матеріаль¬ної відповідальності регламентується саме цим положенням. Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від дисциплінарної, цивіль¬но-правової, адміністративної чи кримінальної відповідальності.Працівники міліції несуть кримінальну відповідальність за злочини на загальних підставах. Але потрібно враховувати, що працівник міліції є службовою особою і несе кримінальну відповідальність за службові зло¬чини. Відповідно до ст. 164 КК України службовим злочином визнається порушення службовою особою обов'язків, зумовлених її службовим станом, що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або пра¬вам та інтересам окремих громадян, що охороняються законом, або інте¬ресам суб'єктів підприємницької діяльності. Частина друга цієї статті дає визначення службової особи. Це особи, які постійно чи тимчасово здійсню¬ють функції представників влади. Співробітник міліції постійно здійснює функції представника виконавчої влади і зобов'язаний законодавцем ви¬конувати обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочин¬ністю. Працівник міліції несе кримінальну відповідальність як службова особа за зловживання владою або службовим станом (ст. 165 КК), пере¬вищення влади або службових повноважень (ст. 166 КК), халатність (ст. 167 КК), а також за злочини, пов'язані з хабарництвом (ст. 168—170 КК).