Види банківських рахунків і порядок їх відкриття

Взаємовідносини суб'єктів підприємницької діяльності з банка­ми щодо відкриття рахунків регулюються Законом України «Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківсь­ких рахунків» та Інструкцією №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті».

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій від­кривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних ра­хунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встановлюються цент­ральним податковим органом України. Операції за рахунками здій­снюються тільки після отримання повідомлення від податкового ор­гану про взяття цих рахунків на облік.

За наявності двох поточних рахунків у національній валюті влас­ник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття або за­криття кожного наступного рахунка визначає один із них як основ­ний (для обліку заборгованості, яка стягується в безспірному поряд­ку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстра­ції та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валютах. У свою чергу, банки, що в них відкри­то додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валю­тах, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи банків зо­бов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо від­криття рахунків. За порушення належних вимог суб'єкти підприєм­ницької діяльності та комерційні банки несуть відповідальність.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати такі рахунки в національній валюті:

— поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

— бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяю­ться кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для ці­льового їх використання:

— кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кре­дитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи пере­казу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

—депозитні, що відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закінчення строку збері­гання повертаються на нього ж. Відсотки на депозитні вклади пере­раховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів го­тівкою з депозитного рахунка забороняється.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають устано­вам банків такі документи:

—заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та голов­ним бухгалтером;

— копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєст­рацію в органі державної виконавчої влади або іншому органі, упо­вноваженому здійснювати державну реєстрацію;

—копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний рахунок, робить по­значку про відкриття рахунка на тому примірнику статуту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому ор­гані, після чого цей примірник повертається власнику рахунка;