РОЗРАХУНКОВО-ПЛАТІЖНА ДИСЦИПЛІНА ТА її ВПЛИВ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

.Якщо платник податку протягом наступного 12-місячного подат-ковіого періоду припускає порушення вдруге, то він сплачує штраф у суміі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, по­множених на кількість таких порушень.

У разі приховування або заниження сум податку платник подат­ку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штраф у розмірі 30% від суми донарахованого податку (недоїмки) та шені, обчисленої з розрахунку 120% облікової ставки НБУ, що ді-ялаї на момент сплати. Пеня нараховується на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Під час перевірки платника податку податковим органом можуть бут'и виявлені випадки арифметичних помилок або описок, що при­звело до заниження суми загальних зобов'язань платника податку за відіповідний період. У такому разі сума донарахованої недоплати (недоїмки) та штрафних санкцій сплачується платником податку саміостійно в строки, передбачені законодавством.

Суми фінансових санкцій за порушення законодавства з оподат­кування мають бути перераховані до бюджетів та на спеціальний рахунок державних податкових адміністрацій підприємствами, уста­новами та організаціями в десятиденний строк із дня складання акта перевірки.Не застосовуються штрафні санкції до платників податку, які до початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподаткованого прибутку, письмово повідомили про це податковий орг'ан та сплатили суму недоплати, а також пеню, нараховану на по­вну суму недоплати за весь строк.

Крім того, згідно з Указом Президента України від 12.06.95 p. № 336/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» з наступними змінами і доповнен­нями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:

— за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі — у двократному розмірі суми надлімітної готівки;

— за неповно відображену або зовсім не відображену готівку в касі — у п'ятикратному розмірі цієї суми.

За невстановлення банком підприємству ліміту залишку готівки в касі до установи банку застосовується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваних доходів громадян за кожний випадок.

Застосування санкцій у цілому позитивно впливає на зміцнення розрахунково-платіжної дисципліни суб'єктів господарювання. Проте дійовість цього впливу залежить від кількох обставин. По-перше, це визначення джерела сплати штрафів. Нині всі штрафи, пені сплачуються суб'єктами господарювання за рахунок прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні після сплати податків.

Отже, штрафи безпосередньо впливають на формування чистого прибутку підприємств, їхніх фінансових ресурсів.

По-друге, це встановлення розміру штрафів за порушення розра­хунково-платіжної дисципліни та наявність чіткого переліку тих по­рушень, за які застосовуються відповідні штрафи. Розмір штрафів має бути достатнім для створення відповідальності суб'єктів госпо­дарювання. Водночас вони не повинні бути надмірно високими.

По-третє, це обов'язковість застосування штрафних санкцій, а отже, стягнення штрафів. Щодо банківських і фінансових санкцій, то вони, як правило, застосовуються в обов'язковому порядку. Що ж до санкцій, які визначені за порушення господарських договорів підприємствами, то їх застосування не завжди вважають обов'яз­ковим. Суб'єкти господарювання можуть не застосовувати штрафні санкції у взаємовідносинах між собою. Це зумовлено тим, що сума отриманих підприємством штрафів збільшує суму оподатковуваного прибутку.

Крім санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності, може бу­ти застосований і адміністративний штраф. Його слід розглядати як вид адміністративного стягнення, яке застосовується до особи за здійснення нею правопорушення, передбаченого Кодексом про ад­міністративні правопорушення.

До адміністративних стягнень належать:

— конфіскація предмета, грошей, отриманих унаслідок здійс­нення адміністративного правопорушення;