Сутність грошових розрахунків підприємств

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому зале­жить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народ­ному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.

Безготівкові й готівкові розрахунки

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безго­тівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безго­тівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійс­нення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприя­ють банківські установи, у них також заінтересована держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вив­чення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Го­тівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування насе­лення — виплата заробітної плати, матеріального заохочення, диві­дендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійсню­ються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кош­ти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тіс­ний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установле­ному порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалі-зуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з поста­чальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фон­дами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Розвиток ринкових відносин зробив необхідними певні зміни в колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зо­крема збільшив можливість застосування готівкової форми. З кін­ця 1998 p. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 p. №473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть проводитись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок ви­ручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та ін­ших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'я­заних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підпри­ємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів в бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Підприємства також можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою. Але якщо підприємства ма­ють податкову заборгованість, розрахунки між покупцем і постачаль­ником продукції треба здійснювати тільки в безготівковому порядку.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

— класифікацію розрахунків;

— організацію розрахунків;

— форми відповідних документів;

— взаємовідносини платників з банками.