Становлення оподаткування прибутку

Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів госпо­дарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між вируч­кою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами.

Чистий дохід нарівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового до­ходу, як заробітна плата.

Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибутку справляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості, її формування.

Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин. Викорис­тання для обчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивні сторони, так і недоліки. При цьому необ­хідно враховувати особливості визначення валового доходу і прибу­тку, виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів.

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об'єктом оподаткування здебільшого є прибуток підприємств. По­даток на прибуток належить до тих податків, з допомогою яких ак­тивно реалізується регулююча функція щодо виробництва, інших сфер господарської діяльності. Фіскальній функції податку на при­буток належить другорядна роль.

Досвід України у створенні системи оподаткування прибутку (доходу) свідчить про відсутність чіткої державної концепції податкової політики. Протягом 1991—1997 pp. неодноразово змінювався об'єкт оподаткуван­ня. У цей період об'єктами оподаткування послідовно були: 1991 p. — прибуток; 1992 p. — валовий дохід; 1993 p. (перший квартал) — прибу­ток; 1993 (з другого кварталу)— 1994 pp. — валовий дохід; 1995—1997 pp. (до 1 липня) — прибуток; з 1 липня 1997 p. — прибуток (дохід).

Така непослідовність у визначенні об'єкта оподаткування, часті суттєві зміни методики його розрахунку створили значні труднощі для платників податків і справили негативний вплив на розвиток підприємницької діяльності взагалі.

Період оподаткування прибутку підприємств 1995—1997 pp. (перше півріччя) був найтривалішим і свідчив про певну стабіліза­цію оподаткування суб'єктів господарювання. Механізм оподатку­вання прибутку тоді сформувався згідно із Законом «Про оподатку­вання прибутку підприємств», що був прийнятий 28 грудня 1994 p. Протягом указаного періоду в оподаткування прибутку були внесені несуттєві зміни, що не порушували його механізму в цілому.

Цей період, окрім стабілізації податкової політики, мав кілька інших позитивних моментів.

По-перше, об'єкт оподаткування визначався в основному шляхом коригування суми балансового прибутку. Схему визначення оподат­кованого поибутку зображено на рис. 1

Рис. 1 Схема визначення оподаткованого балансового прибутку підприємства відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 p.

Таке коригування давало змогу:

— виключити подвійне оподаткування (з балансового прибутку ви­раховувались податки на землю і з власників транспортних засобів);

—звільнити від оподаткування прибуток, отриманий від воло­діння корпоративними правами, а також від придбання державних цінних паперів (це сприяло розвитку ринку цінних паперів);

— звільнити від оподаткування прибуток, спрямований на фі­нансування утримання соціальної інфраструктури підприємства, на благодійну діяльність, поповнення оборотних коштів.

Оскільки оподаткований прибуток визначався головним чином на підставі балансового прибутку, податковими адміністраціями здійсню­вався контроль за правильним формуванням прибутку підприємств. У підприємств не було необхідності вести окремий податковий облік.