ПОКАЗНИКИ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

Для забезпечення відтворення основних виробничих фондів важ­ливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих фондів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

У процесі виробництва основні фонди зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних фондів ви­значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:

По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної ча­стини основних фондів.

По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових витрат на основні фонди.

По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для за­міщення виведених з виробничого процесу основних фондів або для вкладання коштів у нові виробництва.

Показники стану й ефективності використання основних фондів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними фондами; 2) стан основних фондів; 3) ефек­тивність використання основних фондів (рис. 1.).

До показників, які характеризують забезпеченість підприємст­ва основними фондами, належать: фондомісткість, фондоозброє­ність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей по­казник дає можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприєм­ства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.

Приклад 1.

Випуск товарної продукції за рік становив 388 940 грн., вартість основних виробничих фондів — 134 208 грн. Фондомісткість дорівнює , тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 35коп. основних виробничих фондів.

Рис. 1. Показники забезпечення стану й ефективності використання основних фондів

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розрахову­ють як відношення вартості основних виробничих фондів до чисе­льності працівників підприємства.

Приклад 2.

Вартість основних виробничих фондів на початок року 108 530 грн., а чисельність працівників 453. На кінець року — від­повідно 134 208 грн. і 440 осіб. Звідси фондоозброєність на початок року становить 23,9 тис. грн. , на кінець року — 30,5 тис. грн. .

Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором. Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих фондів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартос­ті майна підприємства.

Приклад З

Вартість основних виробничих фондів на кінець звітного року становила 134 208 грн., сума зносу основних фондів — 53 175 грн., a вартість майна — 169 339 грн. Відтак коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів становитиме 0,48 .

Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для поліпшення становища.