Приховане та фіктивне банкрутство

План реорганізації (реструктуризації) пови­нен містити:

а) економічне обгрунтування необхідності проведення реорганізації;

б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації;

в) суму витрат на проведення реструктуризації та джерела їх фі­нансування;

г) інші конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану. Реорганізацію підприємства, яка може призвести до негатив­них екологічних, демографічних та інших наслідків, що торкають­ся інтересів населення певної території, треба погоджувати з від­повідною Радою народних депутатів та державними адміністра­ціями на місцях.

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках з метою запобігання монополізації ринків такі види санаційної реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за згодою Антимонопольного коміте­ту. У зв'язку з цим до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також представники Антимонопольного комітету України. Нагадаємо, що в Україні вважають монопольним підпри­ємство, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 від­сотків.

Така форма санаційної реорганізації, як злиття, здійснюється об'єднанням підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, з ін­шим, фінансове стійким підприємством. За злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприєм­ства, яке виникло внаслідок злиття. Бухгалтерські баланси обох під­приємств консолідуються.

В антимонопольних законодавствах багатьох країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне (конгломератне). Законодавчий контроль спрямований в основному на вертикальні злиття, оскільки в результаті їх здійснення підприєм­ства одержують можливість створювати перешкоди для доступу на ринок, встановлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит на ринку певного товару тощо, що призводить до посилення концент­рації на ринку та до припинення конкуренції. Горизонтальні злиття відбуваються, як правило, з невеликими підприємствами і суттєво не впливають на рівень конкуренції. Завдяки такому злиттю підпри­ємства, проте, можуть позитивно використати ефект масштабу, одержати доступ до певних ринків тощо.

За приєднання одного підприємства до іншого до останнього пе­реходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. Після приєднання підприємство-боржник (згідно зі статтею 34 За­кону «Про підприємства в Україні») виключається з державного ре­єстру та втрачає свій юридичний статус. Поглинання здійснюється через придбання фінансове неспроможного підприємства підприєм-ством-санатором.

У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балан­сом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реоргані­зованого підприємства. Якщо підприємства зловживають монопо­льним становищем на ринку, то може бути прийнято рішення про примусовий поділ цих монопольних утворень. Реорганізація під­приємства, яке підлягає примусовому розукрупненню, здійснюєть­ся монополістом самостійно, за умови, що після реорганізації ко­лишнє монопольне утворення зникне з ринку. Примусовий поділ не застосовується:

а) за неможливості організаційного або територіального відо­кремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних. одиниць;б) за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо частка вну­трішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприєм­ства становить менше ЗО відсотків).

За виділення з підприємства одного або кількох нових підпри­ємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.

За перетворення одного підприємства на інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки ко­лишнього підприємства. За реорганізації підприємства його права та обов'язки переходять до правонаступників.

Слід зазначити, що вибір умов реорганізації юридичної особи залишається за підприємством-боржником (його адміністрацією), коли воно самостійно звернулося до арбітражного суду із заявою про визнання його банкрутом. Мета цієї юридичної пільги — стиму­лювати керівництво неплатоспроможного суб'єкта господарювання врегулювати свої борги за допомогою судових процедур до того, як вони стануть безнадійними.